БЮДЖЕТНЕ ДЕЖАВЮ, або Жити у передреформному стані

Як відомо, ще до ухвалення Державного бюджету-2016 і навіть до чергових змін до  законодавства, яке визначає його наповнення, місцеві бюджети, і на Варвинщині зокрема, мусили прийняти. Одразу зазначу, що саме тому вони й розраховувалися за калькою року попереднього. Тож, приміром, районний, що анонсувався громаді на засіданнях колегії райдержадміністрації і постійних комісій районної ради  23 грудня та затверджувався районною радою 24-го, інакшого стану, аніж бюджетне дежавю не викликав, бо писаний за образом і подобою райбюджету-2015. Яким же він стане в реальності, покажуть зміни, внесені вже невдовзі з врахуванням реалій Держбюджету.

Та не тільки про це йшлося на згаданих зібраннях у РДА і райраді.  Також зазвичай важливе питання на зламі років нового і того, що відходить, – програма соціально-економічного розвитку району. Розглянуто й низку інших: про діяльність центру надання адміністративних послуг, створення  нового медзакладу – центру   первинної медико-санітарної допомоги на базі райлікарні,  пролонговано на  2016-2020 роки районні програми соціального захисту  окремих категорій громадян, харчування школярів,  „Шкільний автобус” та інші.

На спільному засіданні колегії РДА і комісій райради

нову програму соціально-економічного розвитку Варвинщини представляв перший заступник голови РДА Володимир Левадний. Зокрема, ознайомив з прогнозованими показниками життєдіяльності району у році 2016-ому і пріоритетами  у роботі місцевої влади.

Так, очікується розрахунковий індекс промислової продукції в порівняних цінах до попереднього  року – 91%, реалізація продукції у відпускних цінах: промислової – на 489 млн. грн, сільськогосподарської – на 283,9 млн., роздрібний товарообіг – 177,7 млн., капітальні інвестиції – 67 млн., середньомісячна зарплата очікується у розмірі 5 тис. 70 грн. тощо.

На тлі цих цифр, котрі мало про що говорять пересічній людині,  ну хіба більшість приміряє до середньої власну заплату, йшлося про пріоритети і завдання програми:  розвиток високопродуктивного АПК, збільшення обсягів інвестицій і впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій, поліпшення стану об`єктів соціальної інфраструктури, забезпечення для населення всіх необхідних послуг (освітніх, медичних, адміністративних тощо), підтримка вразливих його верств, зростання доходів бюджетів і підвищення рівня життя населення, належне утримання доріг місцевого значення тощо.

Програма соціально-економічного розвитку району, загальна і об`ємна, поєднує і завдання трьох десятків програграм за напрямами, а також містить перелік об`єктів соціальноъї інфраструктури, куди на найближчу перспективу планується залучати  кошти державного і місцевих бюджетів, інвестицій і благодійної допомоги. Зокрема,  ІІ черга реконструкції Варвинської ЗОШ, де роботи з утеплення фасаду і ін. розпочато наприкінці минулого року; капремонт покрівлі райбібліотеки; системи опалення МНВК, тут автономну котельню вже зведено;  завершення заміни вікон  у головному корпусі ЦРЛ (тильна сторона); реконструкція поліклінічного відділення; ІІІ черга реконструкції райцентрівської ЗОШ – система опалення, інші комунікації, санвузли; реконструкція приміщення райгімназії (І черга – вікна і двері, ремонт внутрішніх приміщень, ІІ – заміна шатрового даху і реконструкція ганку, вартість – більше 5 млн. грн); реконструкція Озерянської ЗОШ (за співпраці ЄС/ПРООН), а також Журавської, Антонівської і Світличанської; реконструкція системи водопостачання селища (нині кошторисна вартість більше 4 млн. грн)  і даху проблемної  шестиповерхівки (1,5 млн.); будівництво 30-квартирного житлового будинка біля автостанції (треба близько 17 млн.!); капремонт  водопропускної споруди по шляху на Озеряни; а ще принаймні по одній дорозі у кожному населеному пункті.

Цей перелік конкретизовано, низка об`єктів вже мають ПКД, однак він більше виглядає як програма намірів на найближчі роки, адже зробити все і одразу однак не вийде. Новація останнього року – хоч кошти на об`єкти плануються переважно державні, але вартість проектів і 10% співфінансування мають передбачати місцеві бюджети.

У обговоренні програми районні депутати розпочали дискусію  із категорії  „про наболіле”: Василь Небрат знову повів мову  про демонтаж недобудованого басейну, Ярослав Целеп  – про спротив людей грядущому розміщенню селищного сміттєзвалища у глиняному кар`єрі біля урочища „Мостище”. Щодо останнього голова РДА Любов Доля, яка вела колегію, висловилася так: треба вийти з пропозицією до селищної ради, щоб вона переглянула свої рішення з цього приводу, і вже разом визначитися з таким місцем, яке б враховувало думку людей.

Про бюджет 2016 року і поточну фінансову ситуацію в районі членів колегії і районних депутатів інформувала начальник райфінуправління Оксана Гмиря. Вона зазначила, що бюджет району очікується біля 93 млн. грн, з яких власних надходжень (а це переважно податок з доходів фізичних осіб) – 26 млн., субвенція з держбюджету (освітня, медична, на допомоги, пільги, субсидії) – 67 млн. До спецфонду (кошти, зароблені установами самостійно від послуг, оренди майна тощо) очікується 750 тис. Реверсом із районного у державний бюджет буде забрано більше   4 млн. гривень.

Що характерно, освітньої і медичної субвенцій держава дасть в межах 17,8 і 10,8 мільйонів, тоді як треба на видатки цих галузей відповідно на 6,3  і 3,6 млн. більше. Словом, дається „впроголодь” – або зменшуй „апетит”, або самотужки шукай, як його втамувати. Досі районній владі це вдавалося без скорочення мережі і штатів бюджетних установ, попри вже звичну критику на її адресу.

Із районного бюджету фінансуватимуться дошкільні заклади, на які передбачено на 661 тис. більше попереднього року (всього 5,9 млн.),  і  клубні установи.  Потреби своїх закладів села і селище можуть дофінансовувати, розробивши відповідні місцеві програми, зауважила О.А. Гмиря. Не зважаючи на скруту, район планує видатки на пришкільні табори і безкоштовне харчування школярів,зокрема, дітей воїнів АТО, підвіз учнів і педагогів до шкіл, хворих – на гемодіаліз, фінансування інших, вкрай потрібних медичних програм.

Порівняно з попреднім роком зросте фонд оплати праці – 42,5 млн, і однак його початково, вже за сумною традицією, передбачається  лише на 8,9 міс. року, а от на енергоносії, споживання яких внаслідок заходів енергозбереження зменшується, закладено потребу.

Характеризуючи фінансовий стан району, голова райдержадміністрації зазначила, що і у 2015-ому році із фінасуванням галузей було не легше, але додатково віднайдено на освіту більше 6 млн., на медицину – більше трьох. Тож вона подякувала за спільні зусилля районній раді, головам сіл, колективам установ і закликала районних обранців ухвалити бюджет, який однак у процесі роботи зазнає необхідних людям змін.

Співдоповідачі й на колегії, і в ході роботи комісій – керівники найбільших бюджетних  галузей,  говорили  про роботу у нових умовах. Зокрема, головлікар ЦРЛ Юрій Полонець поінформував присутніх про чергові новації медичної реформи – розмежування з початку року фінансування первинної і вторинної ланок медицини. Саме тому, ніби поспішаючи на поїзд, що відходить, довелося створити центр первинної медико-санітарної допомоги – поєднає фельдшерські пункти, амбулаторії, сімейних і дитячих лікарів, терапевтів і фінансуватиметься з районного бюджету. А от вторинна ланка – стаціонар, відтепер утримуватиметься з обласного бюджету. Між іншим, за нормативами на кількість населення у ньому має бути 85-95  ліжок, тоді як нині – 125. Не важко здогадатися, що фінансуючи їх, держава швидко згадає про ті нормативи. Ключові рішення щодо подальшої долі галузі, теж, мабуть, як музику, замовлятиме той, хто платиме. Відтак, ми всі ще думаємо, що живемо у передреформний час, а реформи довкола вже неспинно йдуть.

Про роботу центру адмінпослуг, який функціонує у відповідно обладнаному приміщенні в районному будинку культури, на колегії розповіла адміністратор відділу економічного розвитку РДА Тетяна Зеленська. Центр було створено для спрощення доступу населення до адміністративних послуг, діє він спільно із земельною, міграційною, реєстраційною службами, відділом містобудування і архітектури,  сектором у справах сім`ї, дітей та молоді. Станом на 1 грудня через центр надано близько 2 тис. адмінпослуг, преважно відділом Держгеокадастру та іншими службами. А надалі очікується, що спектр цих послуг ширитиметься – центр реєструватиме юридичних і фізичних осіб-підприємців, право власності (нині відання реєстраційної служби)  тощо. Послуги без черг, нервів, контактів з чиновником, словом, доступніші людям – задум гарний і у контексті, знову ж таки, реформ.

З повідомленням про роботу громадської ради при РДА до учасників зібрання звернувся її голова Василь Бойко, а головний спеціаліст – юрисконсульт відділу організаційної і кадрової роботи апарату РДА  Валентина  Передрій – про виконання на території району антикорупційного  законодавства. Очільник громадського дорадчого органу при РДА  інформував про розгляд питань протягом терміну роботи ГР – обговорювали  добровільне об`єднання громад, очищення влади, про використання бюджетних коштів, підсумки виборів тощо, а також висловив низку критичних зауважень. Зокрема, зазначив, що у ході різного роду реформ спостерігається прагнення держави перекласти проблеми на плечі місцевої влади, вкотре говорив про необхідність формування в районі молодіжної політики, моральне виховання молоді.

На третій позачерговій сесії райради,

буквально наступного дня, обговорення низки  озвучених  проблем  повторилося і продовжилося. Вів її голова райради Петро Бакуменко, явка райдепів виявилася невисокою –  17 із 26-ти. Однак це не вплинуло ні на виконання депутатським хором Гімну України, а цією традицією вже  вирізняється нове  скликання райради, ні на голосування за питання порядку денного.

Фінансовий блок – затвердження спільних розпоряджень, що стосувалися оперативного дофінансування установ, уточнення бюджету-15 і новий бюджет-16, знову представила О. Гмиря, а районні обранці ухвалили відповідні рішення. Окрім озвучених раніше цифр, знову обговорювали проблеми фінансування ДНЗ.

П. Бакуменко ознайомив колег із листом від селищної ради і її рішенням щодо фінансування райцентрівських дитсадків. Зокрема, у листі за підписом голови йшлося про пропозицію передати заклади районові, а у рішенні депутатів – про вимогу забезпечити їх утримання з районного бюджету у сумі, на мільйон більшій визначеної райбюджетом. Щоправда, підвівся депутат селищної ради В. Остапець і заявив, що передача садків – це ініціатива голови селища, а не депутатів. Відтак, ясності у ситуації районним обранцям не додалося. «Лебідь» і  «рак» із селища та район, якому лишається персонаж – «щука»  мають кожен свою думку: проте спільного воза – належне утримання дошкільнят у ДНЗ, однаково доведеться  везти разом.

Селище має кошти, аби дофінансовувати потреби своїх закладів, наголосив Петро Бакуменко. „Ми ж всі разом маємо забезпечити функціонування сільських садків, шкіл і ін. закладів бюджетної сфери всього району, не розрізняючи, йдеться про Варву чи Брагинці.”

Між іншим, лунала й показова цифра – на кінець 2015 року сільські бюджети, звісно не всі, мали залишки коштів на майже 8 млн. грн, тоді як районний в цілому з великими потугами закривав зарплату для вчителів і медиків, не ділячись на «наші-ваші». Безперечно, доки є фінансова міць, кожна окрема громада прагне вкладати кошти у свій розвиток, проте коли її немає, позирає з надією на  район.

Зауважу і таке. Навіть не вникаючи глибоко у нинішній процес формування  місцевих бюджетів, доводиться констатувати: хочемо того чи ні, держава й такими важелями впливу „заганяє” малі й більші села в одну громаду, бо вже нині, на прикладі Варвинщини, видно неозброєним оком – втримати існуючу бюджетну мережу можна, лише об`єднавши розрізнені бюджети – і порожні, і повні, у єдиний.

На сесії районні обранці затвердили програму соціально-економічного розвитку Варвинщини на 2016-й рік. У ході обговорення переліку пріоритетних об`єктів райдепи додали до нього відновлення водопостачання у Калиновиці та внесли деякі інші зміни. Звучало вголос і те, що район сподівається на продовження фінансування програми за участю ПАТ «Укрнафта».

Посипалися  пропозиції  щодо ремонту тих чи інших вулиць у селищі і селах, тож голова ради нагадав колегам-депутатам, що кожен з них має право брати участь у сесіях сільських і селищної рад з правом дорадчого голосу, тож і там варто вести мову про стан твердого покриття вулиць, як і про перспективу розміщення сміттєзвалища.

Рішенням сесії було створено вже згаданий напередодні центр первинної медико-санітарної допомоги і розмежовано досі спільне майно ЦРЛ, його очолив заступник головлікаря ЦРЛ Володимир Панченко. Жартами про двох головлікарів у одній ЦРЛ депутати, як на мене,  маскували тривогу: а чого ж чекати у медицині далі?  «Принагідно» статус амбулаторії втратив медзаклад Антонівки, залишившись наразі фельдшерським пунктом. Відповідно до нормативів амбулаторія обслуговує тисячу і більше населення, у селі ж нині трохи більше 400.

Районну програму організації гарячого харчування школярів доповнено категорією пільговиків на безкоштовне харчування – діти мобілізованих учасників АТО, а програму інформаційного забезпечення населення району, за якими дотуються комунальні газета і радіо, – коштами  на висвітлення діяльності районної влади в ефірі ПТРК «Оріон» – за пропозицією РДА і громадськості.

За програмою «Шкільний автобус» очікується придбання нового автобуса (1,2 млн. грн.) для маршруту Антонівка-Макіївка-Журавка-Варва (в складчину з районного і обласного бюджетів по 600 тис. грн.).

Програма соціального захисту окремих категорій громадян (безкоштовне зубопротезування ветеранам, пільги на ЖКП інвалідам по зору і родинам онкохворих дітей, загиблих афганців, а тепер і загиблих учасників АТО і ін.) теж продовжена на наступний період. Як зазначила начальник управління соціального захисту РДА Галина Кисляк, програмою охоплено 13 напрямів додаткових соціальних гарантій тим вразливим категоріям населення, котрі залишаються поза увагою держави.

У ході зібрань йшлося і про надання матеріальної допомоги тяжкохворим варвинцям (онкохворим, тим, хто має складні серцево-судинні недуги тощо). Район такі кошти передбачає по 2-3 тис. на кожного, що варто б зробити, як наголосила Любов Доля,  і в селищі та селах. Допомога по 200 грн. таким людям, як, приміром,  досі практикувалося із окремих місцевих бюджетів, – це вже давно не поміч, а скупа милостиня.

 Затвердили  на сесії матеріали нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у Озерянах (господарський двір – колишній цегельний), від оренди якої надалі надходитиме щонайменше біля 70 тис. грн., а також вкотре – рішення щодо об`єкту незавершеного будівництва – басейну райгімназії. Знову буде оголошено його продаж «під розбір»  і пошук охочого на такі роботи. Також мусили вирішити долю приміщення Макіївської школи, яке у запустінні з 2003 року. Будівлю теж буде виставлено на продаж.

Окрім суто практичних питань, розглянули й політичні: новостворена фракція ВО «Батьківщина» (депутати М. Ляшенко, Л. Ляшенко і С. Сокол) запропонувала колегам підтримати звернення до Прем`єр-міністра щодо соціально-економічної ситуації в країні і згубних податкових новацій, зокрема у сфері малого бізнесу.

Колеги, попри втому наприкінці сесії, уважно вислухали, у більшості згодилися і підтримали звернення голосуванням, продублювали його і Голові Верховної Ради. Проте  без будь-яких надій, що воно буде почуте адресатами. Адже поки що, попри часті зміни персоналій, влада місцева і влада центральна – ніби існують у паралельних світах. Зазвичай нас, «низи» не чують, натомість ми маємо дослухатися до всіх змін і винаходити  ще винахідливіші способи  виживання.

Є. Зима