Із сесії селищної ради

„І навіть не думайте!  Це – ви…”

Переповідаючи перебіг 14-ої сесії селищної ради від 20-го липня (№30, 30.07), мусила констатувати: рівень конфронтації (а людям би хотілося консолідації – на спільне благо) окремих селищних активістів з головою, іншими колегами, радівськими службовцями, віднедавна й з мешканцями селища – прохачами того чи іншого, а ниньки ще й з пресою, невдовзі дійде кульмінації – турнікет на вході для „неугодних”, газету – геть із зали… І що, хіба не у воду дивилася? Не минуло й місяця від публікації, як прогноз підтвердився.

16-та позачергова. Часом проведення крутили, як циган сонцем. Давайте на 17.30, бо, мовляв, не всіх „тато відпускають” у робочий час. Але ж і неробочий жертвувати на громадські справи теж готові не всі: вже у день проведення „ось давайте на 15-ту”… Заледве зібралися 16 обранців, попередити пресу забули. Відтак і зачинали з неї, писучої. Коли секретар ще до затвердження порядку денного запропонувала деякі зміни до регламенту роботи ради – щодо остаточного визначення часу проведення сесій, з пропозицією своїх змін виступив депутат, голова комісії соціально-економічного розвитку, комунальної власності і благоустрою Анатолій Хотін. Зазначив, що часу з трьох до п`яти, зрештою погодженого з керівництвом підприємства, замало, мовляв, після п`ятої встаємо і по домах, а наступного дня – збираємося знову. А далі продовжив таким:

– Хотів іще сказати, поки немає тут преси. Хотів би при ній сказати… Хочу запропонувати проводити закриті засідання без преси, без нашої преси. Тобто, ми говорили і платили кошти, щоб приходило до нас телебачення. От нехай приходить телебачення, знімає всі виступи, істерики декого, і все буде красиво. Тому що я читаю нашу пресу – там шо попало, просто на голову не налазить. Я, будучи на всіх засіданнях, те, шо там читаю – я наче був відсутній. Деякі речі, тексти перечитую по новій, не пойму, шо вона хотіла сказати… Значить, будь ласка, закрите засідання, без… Тому що вона пише, вона зараз незалежна… Яка вона незалежна? Незалежна вона буде з 31 січня, а зараз вона заангажована однозначно, тому що це газета районної ради…

Ось така пряма цитата, ну чим не телетрансляція – тренуймося всі, адже ефір стане дзеркалом з написом: „Навіть не думайте! Це – ви…”

Колеги-заводчани підтри­­ма­­­ли промовця, голо­ва і сек­ре­­тар спробували урезонити ініціато­рів „преси-геть!” тим, що ініціати­ва йде урозріз із законодавством. Неодноразово „обкидана” молодшими колегами Тетяна Чеберда знову висловила свою думку: просто пишуть не те, що б ви хотіли бачити, чим вкотре викликала масовану атаку на себе. Згодом, по ходу сесії, у місцями бурхливому розгляді питань порядку денного, депутат Олександр Кудринецький висловив і таку пропозицію: „За деструктивну позицію депутата Т.І. Чеберду видаляти із сесії!” Як кажуть, no comment…

До змін у регламенті, що порушують передовсім принцип відкритості виборної представницької влади, ну а вже потім – гарантії журналістської діяльності, обіцяли повернутися на наступних сесіях. Далі ж по ходу поточної ніби по-дитячому раділи: а давайте і будемо запрошувати на 17.30, а збиратися раніше!

…Як бачимо, відсутність журналіста у залі годин зо три-п`ять пліч-о-пліч зі „слугами народу” нерви суттєво заощаджує, однак писати, як ти це бачиш свіжим оком, аж ніяк не заважає. Декому досі невтямки, що публічна робота – це коли „указую боярам в Думе говорить по ненаписанному, дабы д….. каждого видна была”.

* * *
А тепер – до сесії. Коли минулого разу кворум з 15 обранців вважався таким, що не зібрався, то цього разу 16 зголосилися попрацювати, і вже не було чути: без того чи іншого депутата (а відсутніх – знову з десяток) сесія неможлива. У порядку денному значилося 17 питань з традиційним „різне” – деякі перебігли в робочому режимі, деякі зняли з розгляду за неготовність, а деякі, подискутувавши, не підтримали голосуванням.

Розпочинаючи сесію, Валентина Саверська-Лихошва довела до відома депутатів, що з керівництвом ГПЗ досягнуто домовленості, що підприємство і надалі оплачуватиме час депдіяльності своїх представників – в межах двічі на місяць по дві години (на комісії і сесію), зустрічі з виборцями – у неробочий час. І цим вдасться уникнути складної процедури відшкодування заробітної плати депутатам із селищного бюджету, адже оплачувати доведеться всім обранцям, де б хто не працював, окрім пенсіонерів. Про суму йдеться теж немалу – за попередніми підрахунками 700 тис. грн на рік.

Із проханням посприяти у відновленні перекопаного тротуару між садком і гімназією (метрів 15) до селищних депутатів звернувся депутат районний, член виконкому і очільник навчального закладу Василь Небрат. Хоч розмова складалася спочатку не гладко – нагадали й про депутатство, і про роботу у виконкомі, і про порядок подання пропозицій, однак згодом, обговорюючи виділення коштів, той тротуар час від часу згадували. Не поспішати з асфальтування радила й мер, бо свіжий грунт дасть усадку.
Із порядку денного першим розглянули своє попереднє рішення щодо ініціювання приєднання до уявної варвинської громади трьох сіл Срібнянщини, яке голова ветувала. За процедурою для подолання вето треба 18 голосів, звісно ж, у залі навіть стількох депутатів не було, отож накладене – не подолано. Голосували ж більшість, не знаючи навіть за що – чи за підтримку рішення, чи за підтримку вето.

Із формулюванням „села не готові до об`єднання” голова зняла з порядку денного й повторний розгляд питання „Про надання згоди на добровільне об`єднання громад” – старт процесу на Варвинщині.

Подискутували довкола зміни складу виконавчого комітету. Двоє його членів – підприємці Володимир Дубчак і Олександр Обидін виявили бажання припинити свою діяльність у виконкомі. Спроба у зв`язку з цим зменшити й кількісний склад цього органу, аби простіше було хоча б набирати кворум – нині це 10 осіб з 19, не підтримана. А.Хотін наполіг на виключенні цього пункту з рішення, мовляв, на вакансії запропонуємо нових. „Пропонує голова…” – нагадала голова, додавши, що свого часу, коли депутати сформували список виконкому і влаштували рейтингове голосування за нього у порушенння законодавства, вона просто не хотіла йти на конфлікт. Дискутуючі сторони примирило голосування – згаданих осіб виключено, загальний склад 19 – залишається.

До звіту голови ради за півріччя підійшли креативно. Оскільки охочі депутати мали змогу почитати до сесії перелік зробленого, любовно нанизаний головою, то відразу перейшли до обговорення. У ньому нарікали на відсутність планування на перспективу, на недостатню роботу у благоустрої. Виїзди на Світличне, на Холодницю – у чагарниках, що створює аварійні ситуації на дорогах. Селищний загін благоустрою обслуговує території, закріплені за підприємствами, наголошував голова комісії соцекономрозвитку, вказавши, що загін косить „заводську”, „дружбівську” території, тоді як своє поле діяльності чекає.

Окрім слів „Зробимо, зробимо, зробимо…”, голова говорила й про нестачу робочих рук у загоні благоустрою, про інші потреби, які чекають вирішення. А от про те, що всі ці роботи потребують матеріальних ресурсів, поборники економблагоустрою чомусь не згадували. Перепало й інспектору з благоустрою, котра мала б призвати до порядку нерадивців. На запрошення у спільний рейд, де можна почути всякого, відпекли – це не депутатська робота.

За загальним шумом депутат Сергій Панченко привернув увагу голови і колег до стану кладовища на х. Федоренків. Звіт взяли до відома 15-ма голосами.

Далі одноголосно і без коментарів затвердили звіт про виконання селищного бюджету за півріччя – по доходах у сумі близько 5,2 млн. грн, по видатках – 3,7 млн. Перевиконання бюджету, тобто власний фінансовий резерв, склало близько 800 тис. Але селищні обранці одноголосно схвалили звернення до райдержадміністрації авторства заступника голови бюджетної комісії Дмитра Павленка щодо дофінансування районом потреб двох селищних садків (з райбюджету передбачено 3,5 млн., а просять хоча б 4), бо інакше селище не матиме змоги фінансувати інші соціально значимі заходи, приміром, початок масштабної реконструкції водогонів.

Ще не отримавши ні згоди, ні відмови від району, схвалили того дня виділення коштів з власного бюджету: вже озвучені раніше 1,2 млн. на початок заміни варвинських водогонів (наразі вул.Зарічна), близько 40 тис. – на перекопаний тротуар по Пилипенка. А от на 50 тис. для модернізації електромережі готелю „Берізка” – не згодилися. Схоже, що в очікуванні, доки КП „Господар” власними силами це зробить, численні тамтешні орендарі приміщень або далі смикатимуть вибиті рубильники, або самі подбають про своє енергоживлення в складчину.

До речі, хоч кошти на водогін виділили, однак депутати не підтримали рішення про створення тендерного комітету. Мовляв, для закупівель товарів і послуг достатньо прозорого й ощадливого „Прозоро”. Відтак, як мовиться, око бачить – зуб не йме, бо фінансування першого пускового комплексу у 1,7 млн. без проведення тендеру не стартує. „За” рішення були лише Саверська-Лихошва, Дейнека, Волох і Чеберда.

Не поступилися активісти і у іншому питанні, де теж звучало магічне слово „Прозоро”. Радівці просили залишити місце для маневру у порядку таких закупівель для придбання продуктів для садків без тривалих і не завжди успішних електронних процедур. Говорили, ну не купувати ж через „Прозоро” п`ять пакетів гречки чи мішок цукру, та й нарватися можна на неякісне. Однак голосування з цього питання склалося так: 10 „за”, 4 „проти” і 3 „утрималися”. Не підтримали продуктовий „маневр” Гарбар, Дубчак, Кабалик, Кудринецький, Остапець, Хотін, Цопа (протокол сесії, стор.13,14).

Втомлюючим і непродуктивним для двох сторін (голова з радівцям vs. ентузіасти депкорпусу) було й обговорення багатостраждального положення про виконком. Знову завели: хочемо юридичну особу, чому інші ради можуть, а ми ні… Хоча за час всієї цієї виконкомівської епопеї ніхто широкий загал так і посвятив, у чому ж „фішка”. Чим саме планує зайнятися та юридична особа і що з цього простому народонаселенню? Поки що положення з юрособою не прийнято – вісім ентузіастів „за”, решта проти або утрималися.

Вже, певно, насперечавшись, „земельні” питання, як і початок продажу колишнього „орсовського” магазину у „бараках” голосували мало не пакетно, принаймні швидко і майже одноголосно. А от виділення кімнати у гуртожитку (на одну – два претенденти) не проголосували, бракує документів для розгляду на комісії – гласить протокол сесії.
Не проголосували й останнє із 14 земельних – „Про поновлення договору оренди”. Обговорювали: на минулій сесії для підприємиці Т.В. Обидіної за її заявою було затверджено орендну плату 12%, нині ж вона звернулася про зменшення до 6-ти (певно, прецедент – 3 % для піцерії), земельна комісія запропонувала відмовити, адже з 1 січня наступного року поріг і так -12 відсотків. Але депутатські голоси розділилися. Відмовити – 7, 5 – проти відмови, 4 утрималися.

А між тим варвинськими земельними відсотками – одному такими, іншому – іншими, наразі зацікавився Антимонопольний комітет, відкрито провадження. Тож шарову піцу селищним обранцям, може, і не їдати.

„Різне”. Стан очисних – на 5 стор., а ще попередньо планувалося „Про план роботи селищної ради”, „Про обмеження руху великовагового транспорту” зі словами „регламент, нехай завтра…” послухати не забажали.

* * *

І насамкінець кілька слів щодо вечірнього „виконкому” – минулої середи, о 17.30, бо переповісти докладніше на разі не маю ні можливостей, ні вільної газетної площі. Цього разу якимось дивом ухвалили тирифи на перевірку димовентканалів і вивезення сміття для КП „Господар”. Цікавилася в очевидців, як це сталося, бо раніше дискусії тривали ну просто таки запеклі. Кажуть, може, подіяла „сімнадцята тридцять”, а, може, відсутність депутатів селишної ради – завсідників виконкомівських зібрань. Не було і тих виконкомівців, хто не зміг полишити справи основного бізнесу.

Добре це чи погано, ще, певно, говоритимуть багато, але вже у цьому номері друкуємо відновлений підприємством графік вивезення сміття у приватномку секторі.

Є. Зима