СВЯТО ГРОМАДИ В БРАГИНЦЯХ

30 липня – ледь сонячні промені сповістили про день прийдешній, Брагинці, поправляючи останні штрихи, приміряли святочні вдяганки. Адже цього дня сивочоле минуле та дивовижне сьогодення у неповторній сув’язі зродило ваговитий ужинковий ювілей села – його 345-у річницю, яку брагинчани відзначили з розмахом, з фантазією та ентузіазмом.

До цього свята ретельно готувались, продумали сценарій, і святкування вдалося на славу. Його, так би мовити, серцевиною, було урочисте зібрання біля будинку культури.IMG_6911

Гарному настрою глядачів сприяла й погода – тривалі дощі взяли тайм-аут. Коли полуднева спека здавала свої позиції, а вітерець грайливо навіював хмарки у високості, на сільчан і гостей із нетерпінням очікувало надзвичайне дійство. І не було тут місця смутку, адже брагинчани показали, що вміють не тільки добре працювати, а й у святкову годину змістовно та весело відпочивають.

Хлібом-сіллю, щирими вітальними словами зустрічали організатори святкування всіх гостей. Урочиста частина розпочалася з привітань сільського голови Андрія Влахна, голови райдержадміністрації Любові Долі, депутатів районної ради Олега Антоненка і Григорія П’ятниці, які бажали селу добра й процвітання, дякували його мешканцям за звитяжну працю на розквіт рідних Брагинець, висловили щирий оптимізм щодо його перспективи, добробуту нинішнього й майбутніх поколінь. Виступи гостей чергувалися з виступами самодіяльних артистів села.

Під час святкової програми ведучі свята добрим словом згадали односельців-орденоносців: доярку Марію Іванівну Коротун, яка за свою сумлінну працю отримала орден Знак Пошани, механізатора Павла Миколайовича Дзюбу – нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, учасників Другої світової війни Василя Івановича Погибка і Саву Васильовича Коротуна, які за бойові заслуги нагороджені орденами Слави І та ІІ ступенів. Поіменно було названо тих, хто, як кажуть, піднімали колгоспне виробництво на своїх плечах у післявоєнні роки.

А коли згадали про 148 земляків, які назавжди залишилися на полі бою, і було надано право школярам від вдячних нащадків поставити корзину з квітами до пам’ятника односельцям, які загинули на фронтах Другої світової війни від рук фашистів, усі встали, хвилиною мовчання вшановуючи пам‘ять тих, кого вже стільки років немає серед живих.

А потім був великий святковий концерт, на якому свої артистичні здібності й таланти землякам презентували брагинчани чи не всіх вікових категорій – від найменших вихованців школи до знаних у районі майстрів сцени. Багато цікавого про історію села, про його відомих людей, про важкі часи Великої Вітчизняної війни, війни в Афганістані і трагедію Чорнобиля, про сучасні трудові будні розповіли ведучі святкового дійства. Згадали також і про нинішніх захисників Вітчизни – учасників АТО.

Пошанували на святі найстаршу жительку села Любов Семенівну Соловей, якій виповнилося 92 роки, не забули і про найменших брагинчат – Соломію Петріченко і Владика Даніленка. Особливим видався цей день для двох жителів брагинцівської громади – Людмили Іванівни та Миколи Георгійовича Манишевих, які 33 роки тому саме цього дня, 30 липня, стали на весільний рушничок. Привітали всім селом Олександра Дзюбу і Руслана Чижму, які наступного дня відзначали свої дні народження. Сільський голова вручив усім їм подарунки і побажав всього найкращого.

Бути матір’ю – це почесний обов’язок кожної жінки. Але не кожна зможе народити і виховати дев’ятьох дітей. У Брагинцях всі добре знають сім’ю Чопиків, в якій виховується дев’ятеро дітей. І в такий день подарунок для родини вручив сільський голова мамі Риті Вікторівні Чопик.

Також пошанували брагинчани родину Ніни і Станіслава Кармазіних, які виховують дитину з обмеженими можливостями.

Минуло 50 років як стали на рушничок щастя, злучивши почування трепетних сердець в містке слово родина, Валентина Михайлівна і Микола Іванович Анісімові. А подружжя Віктора Михайловича і Ольги Анатоліївни Буланенків цьогоріч святкуватиме своє срібне весілля. Тож теплими словами, гарними піснями вшанували на святі і їх.

Брагинці славляться не тільки працьовитими людьми, але й продовжувачами кращих традицій української культури. На святі того дня були представлені вироби місцевих умільців – плетіння гачком Валентини Михайлівни Анісімової та Надії Миколаївни Коротун, вишивки бісером Віри Миколаївни Дзюби, вироби з бісеру молодої майстрині Наталії Титаренко, плетені корзини Миколи Івановича Анісімова. А наймолодша рукодільниця Жанна Кармазін представила вироби з паперу та інших підручних матеріалів. Усім їм також було вручено пам’ятні подарунки.

Під час святкування брагинчани висловили вдячність спонсорам свята – благодійному фонду «Разом з Кернел», депутатам сільської ради, депутату районної ради Олегу Антоненку, молоді села і всім, хто не залишився байдужим і взяв участь в організації Дня села.

Завершальним акордом святкової програми став флеш-моб «Сонце нам сяє», який ще більше підсилив у фіналі почуття у кожного в душі, що Україна – єдина в серці кожного брагинчанина, як і їх рідне село – серця кожного пристань.

Та найбільш щасливою того дня почувалася, мабуть, брагинцівська дітвора, для якої було розгорнуте справжнє казкове містечко з різними іграми та розвагами, атракціонами. Словом, кожний учасник святкових заходів зміг знайти те, що йому найближче до душі, що і робить свято святом.

Після концерту усіх бажаючих запросили до святкового столу. Завершилося святкування танцями простонеба під «живу» музику у виконанні Олега Антоненка і Сергія Пуда.

Н. ПАЛЯНИЦЯ, фото автораIMG_6754