Із сесії селищної ради

Зона відповідальності,
або І „табачок” нарізно, та й дружби не було…

Винести на сесію дрібного самоврядного органу аж 56 питань, як на 11-у селищної ради, – це треба або довго не бачитися і накопичити їх стільки, або, може, з наміром, щоб втомилися і „підмахнули” все пропоноване. Проте наших активістів суспільно-громадського життя „на ізмор” не візьмеш. І слухали, і обговорювали, і дискутували – як завжди, голосно, проте „де треба” – перебігали питання й без зайвих пояснень.

Явка склала 21 із 26, у роботі сесії взяли участь голова райдержадміністрації Любов Доля, керівники ДНЗ Тетяна Виноградська і Любов Кіктенко, представники райспоживспілки. У порядку денному значилися звіти голови ради і директора КП, керівників садків, зміни до програми благоустрою і положення про преміювання працівників ради – „знову за рибу гроші”, програма соцекономрозвитку на 2016-2020 роки і перелік комунального майна на приватизацію у ц.р., зміни до порядку залучення коштів пайової участі забудовників у розвитку селищної інфраструктури, підсумки роботи ДНЗ за 4 міс., чимало земельних. Додалися до розгляду й звернення районної влади щодо виділення субвенції із селища на утримання медичної галузі, ситуація довкола ринку і розміщення МАФів на ньому тощо. Хоч голова ради й обмовилася: „Є ймовірність не завершити сьогодні”, однак недооцінила витривалість своїх колег. Як сіли о 14-ій, так без перерв встали о 19-ій год., а таки завершили…

Про діяльність ради протягом першого кварталу Валентина Саверська-Лихошва звітувала й на виконкомі, й на сесії, що послідувала за ним, наголошуючи, що робилося тільки те, що не потребувало значних фінансових затрат. Зокрема, окрім озвученого раніше, розповіла, що силами КП „Господар” частково відновлено вуличне освітлення по вул. Космонавтів, виконано „підсипку” біля буд. 75 по вул. Шевченка, за участю гімназистів і загону благоустрою обладнано зону відпочинку на І-й дамбі, на площі на прохання варвинців встановлено зручні лавочки зі спинками, у „Казковому містечку” – пісочниці, дві альтанки від ГПЗ. Для потреб селищної ради придбано комп`ютерну техніку і меблі, розпочато заміну табличок на перейменованих вулицях тощо. Подякувала голова депутатам І.Чаленко й І.Кальченко, які організували висадження ялинок і квітів.

Окремо зупинилася на організації благоустрою, щоправда не стільки робіт, як самого процесу. На вимогу депутатів триває переоблік всього, що прибирається, – складаються паспорти на такі об`єкти, а також дефектні акти на ремонт вулиць – для залучення виконавців через електронну систему закупівель. Виготовляється документація на холодницьке звалище. Свого часу, аби уникнути його закриття, об`єкт найменували гордо полігоном, нині ж повертають дійсне визначення – звалище, щоб передати його на утримання КП. Його очільник щоразу намагається відкараскатися від того добра, йому ж відповідають: „Куди ви подінетеся.” Зауважила я і те, що економія на роботах з благоустрою, дійшла вже до фанатизму. Діалог голови, яка намагається усіляко догодити колегам, з кимось із обранців: „А там-то робітники косять…”, „Я вам кажу, не косять, якщо впіймаємо з косою, піде з роботи…”

Звіт голови одноголосно взято до відома, а от звіт директора КП, якого вкотре вимагала комісія соцекономрозвитку, не минувся так, щоб „без сучка і задоринки”. За 2015 рік, оскільки підприємство мало збиток у майже 800 тис., недостатньо контролює втрати води і несанкціоновані зливи у каналізацію тощо, представники комісії А.Хотін, О. Кудринецький наполягали на визначенні „незадовільно”, а за квартал ц.р. зголосилися на „взяти до відома”. С.Садовий стосовно збитковості відповідав так: „Вона напряму залежить від вас, депутати. Протягом року жодні тарифи не прийнято.” Відтак ініціаторів „сідайте, вам „два” набралося 6, решта – проти й утрималися. Рішення і звіт знову не прийняті. Коли С.Садовий спробував нагадати, що успішність підприємства – у вчасно наданих послугах, виплаті зарплати і податків, один з активістів підсумував так: „Гарний бізнес”. Між іншим, гарний і привабливий (приміром, для когось) – таки синоніми.

Прагнення окремих активістів ради ставити всім довкола „задовільно-незадовільно” йшло червоною ниткою і в інших питаннях. Знову, розглядаючи зміни до положення про преміювання працівників ради, зробили нову спробу „підвісити” голову за премію. Додали пункт, як вони щомісяця оцінюватимуть її роботу, а також – заступника і секретаря, і визначатимуть розмір преміювання для них. Вкрадливі репліки, мовляв, чого вам боятися, ви ж так стараєтеся, пильність „оцінюваних” не приспали: голова категорично заявила, що у разі прийняття такого рішення вона сама відмовиться від премії, залишивши лише 10%, визначених державою, і не буде щомісяця ставати на „килимок” до контролерів, які самі собі визначили таку місію. А між тим, не варто забувати, що до виборів –чергових чи позачергових, можливо, вже в об`єднаній громаді, не так і далеко, і свою оцінку кожному цього разу виставить контролер об`єктивніший – виборець.

Від тих, хто все ж таки вважає, що рада має і важливіші справи, аніж кошмарити голову і її апаратників, лунали репліки: „Хто його (спірний пункт) туди впер?!”, „Зарплата голови – нічтожно мала величина” – авторства С.Старенченка. Відтак рішення не прийнято навіть за основу, без спірної зміни. Шкода, що через зацикленість на контролі окремих обранців припаде пилом серед проектів і позитивна новація – додати у положення преміювання для працівників загону благоустрою.

Про виконання бюджету у І кв. інформував заступник голови бюджетної комісії Д.Павленко. Зокрема, зазначив, що селище має перевиконання на 35 % (отримали за 3 міс. 2,5 млн., тоді як очікували 1,8), видатки склали близько 1,8 мільйона, суттєвої економії досягнуто зокрема завдяки „пізньому запуску програми благоустрою”.

Однак сесією внесено зміни до програми благоустрою. Якщо раніше видатки на це, пересварившись у пух і прах, просто умовно поділили на два, то нині на два помножили. Запитання: і навіщо ж тоді летіло пір`я? Голова знову обіцяла паспорти у „божеському вигляді”, нагадала, що косити доведеться 5 разів, треба придбати роторну косарку і мотокоси. Відтак видатки за програмою із майже 250 тис. збільшено до 500, хоча доповідач однак обіцяв повернутися до ретельного підрахунку у липні.

Внесено й низку інших змін до селищних видатків – дещицю додано для оплати вуличного освітлення, енергоносіїв для ДНЗ, на пришкільні табори у селищі, на публікацію оголошень у газеті тощо. Остання з названих позицій – 10 тис. на оплату інформаційних послуг газети, чомусь супроводжувалася багатозначними репліками: „Ми ж вам дали!” Але особисто у мене, як у представника газети, це викликає єдину асоціацію: купую, приміром, хліб у магазині і урочисто виголошую продавцю: „Ми ж вам дали!”

А от міграційній службі, яка обслуговує переважно варвинців і до селищного бюджету цьогоріч збере більше 40 тис. – на канцтовари не дали, як і на ПКД на перенесення проблемної ЛЕП. Мовляв, доведеться ж тоді на саме перенесення (мільйонів з півтора) давати. Проектно-кошторисну документацію на реконструкцію вуличного освітлення всього селища виготовляти планують (вартість лише ПКД, приміром, по м-ну „Сад” – 38 тис, 8 невеличких вулиць – 70 тис.), аби спробувати удачі у державному фінансуванні. А от активісту Трудової О.Нагнойному (на ПКД залучено кошти благодійника і мешканців) на сподівання поремонтувати хоч перші кілька сот метрів, дали зрозуміти: знайшли на ПКД – шукайте й на ремонт.

Ще суттєвіше „не дали” на звернення райдержадміністрації щодо виділення субвенції – 200 тис. на травневу зарплату медикам. Як зазначалося у зверненні, на існування медичної галузі району протягом року бракує близько 4,2 млн., інші сільські бюджети вже дотували освітню і медичну галузі на 1,5 млн, всі наявні ресурси задіює і район. Без співфінансування з боку селища люди не тільки лишаться без зарплати, а й загроза скорочення буде дедалі реальнішою.

Д. Павленко зазначив, що дискусія з цього приводу розгорнулася й на комісії напередодні, наголосив, що відбулася вона „не в тих інтонаціях”, аргументи району назвав маніпуляцією. Нагадав, що селище „колотиться і економить” не для того, щоб комусь віддати, отож закликав колег не підтримувати рішення про надання коштів, внесене головою, хоча трьома голосами проти двох бюджетна комісія його схвалила.

В.Остапець вказував на „авральне” внесення питання, котре не вивчили інші комісії, депутати, запропонував заодно й детальніше вивчити, як розподіляється районний бюджет, вказав, скільки проблем має селище – стан водомереж, житла тощо. О.Кудринецький нагадав, що селище задля економії мусить закривати на ремонт садки і що варвинці дедалі частіше шукають медичної допомоги за межами району.

Спершу признавшись у коханні до медиків, „не давати” закликав колег і С.Старенченко. Зокрема, Сергій Михайлович розлого висловився про зони відповідальності (мовляв, наші – садки, котрі, між іншим, теж дотуються з держбюджету, але потребують дофінансування, а лікарня і інші – ваші, дарма, що тут працюють і лікуються переважно члени селищної громади). Він запитував і таке: а чому ви не просите у нас у борг?

Селищні обранці, які й самі зазвичай не церемоняться ні в тонах, ні у висловах, ще якийсь час лементувалися, що прохання було озвучено не досить шанобливо. Натомість, надавши слово Любові Долі, вислухати без реплік, докорів і шуму терпіння не мали. Вона підкреслила, що за сучасними нормативами на 10 тис. населення має бути 60 ліжок, під які й розраховане фінансування, натомість райлікарня має 75. Щоб на цей момент вийти із скрути, взяти казначейську позику змоги немає, як і спрямувати кошти перевиконання райбюджету, очікувані за 6 міс., відтак до липня працівники лишатимуться без зарплати.

Оце і є наша спільна „зона відповідальності” – варвинці і їх добробут, намагалася донести думку очільниця району. Не ділити людей на своїх і чужих закликали колег і Т.Чеберда та Н. Бабенко. Чи були вони почутими – показало голосування. „За” виділення коштів райлікарні – 5 голосів (Саверська-Лихошва, Бабенко, Волох, Дейнека, Чеберда), „проти” – 11 (Гарбар, Кабалик, Кальченко, Кудринецький, Мелащенко, Павленко, Пшеничний, Старенченко, Хотін, Цопа, Чаленко), „утрималися” – 6 (Збаранський, Зеленський, Остапець, Панченко, Садовий, Ущаповська), рішення не прийнято. Розгляд питання С.Старенченко підсумував громогласним: район справиться і без нас…

Залишаючи сесію, Л. Доля подякувала депутатам за голосування, яким би воно не було, і закликала долучитися до збору коштів на будівництво пам`ятника воїнам АТО. До чиєї зони відповідальності віднесуть вони і це – покаже час.

І ще дещо щодо наповнення бюджету. Того дня сесією прийнято зміни до порядку залучення та використання коштів пайової участі (внеску) замовників у створенні і розвитку інфраструктури смт. Варва, зокрема, щедро зменшено – з 10 до 5 відсотків від загальної вартості нежитлового об`єкта при його будівництві, з 5 до 3 – при реконструкції і т.д. Комісія соціально-економічного розвитку підтримала новацію, заступник селищного голови С.Бейкун коментував так: для залучення інвестицій. Про наповнення бюджету (а саме такими внесками свого часу, приміром, ремонтувалася вул. Коцюбинського) не згадували. „За” – всі, крім Павленка. Залишається сподіватися, що „бідні” забудовники барів-магазинів, які потребують допомоги і співчуття, подякують мерії за нечувану щедрість хоча б коньяком, якщо не дорогами.

Коли розглянули хід виконання програми соціально-економічного розвитку, голова відповідної комісії А.Хотін вніс низку пропозицій: вивчити питання реконструкції очисних споруд чи будівництва нових, виключити з програми упорядкування прибудинкових територій (мовляв, однак невдовзі „халепу” буде передано мешканцям), як і асфальтування у дворах – з тих же міркувань тощо. Підтримано одноголосно.

Забажали послухати на сесії і підсумки роботи ДНЗ протягом кварталу, щоправда, коштів на розвиток цих установ за цей період не надходило. Тож завідувачки закладів і звітували переважно про нестатки і проблеми. Зокрема, в обох садках конче треба замінити проводку, для „Казки” придбати пральну машину, для „Джерельця” — холодильник, аби випивати молоко дітям не доводилося одним днем, і тощо, тощо, тощо. Дійшло до того, що організувати викошування території чи інші роботи завідувачки мають із власної кишені чи з допомогою батьків. Депутати щиро дивувалися, що навіть на канцтовари коштів з бюджету не виділяється, і знову обіцяли все ретельно вивчити, заслухати і, певно що, допомогти.

У низці звичних земельних питань (приватизація садиб, межі тощо) були й такі, що привернули пильнішу увагу. Зокрема, на ділянку під будівництво житла на невеличкому майданчику біля двоповерхівок по вул. Шевченка неподалік бібліотеки претендували учасник АТО Ю.Погрібний і депутат минулого скликання Л.Пронь. Відповідно до генплану забудови селища тут можлива лише багатоквартирна забудова, тож Лариса Дмитрівна висловила готовність разом з іншим заявником чи й мешканцями сусідньої садиби будувати саме багатоквартирне житло. Депутати ж схилялися до думки надати ділянку „атовцю”, проте, як пояснили, самостійно здолати зміни до генплану він однак не зможе, відтак наразі спірну ділянку не надано нікому.

Або ось така заява. ТОВ „Варин” звернулося за „дозволом на викуп земельної ділянки площею 250 кв.м для комерційного використання” (смт. Варва, вул. Миру,46). Відмовлено із формулюванням „у зв`язку з неподанням документів, необхідних для прийняття рішення” – наразі.

А от щодо ділянок по Шевченка (0,08 і 0,04 га біля м-ну „Марс”), по Миру (на виїзді на Світличне планується забійний пункт – 0.15 га) і по Зарічній (автостоянка на майданчику ДТСААФу – 0,5 га) прийнято рішення про включення до переліку запропонованих до продажу права оренди.

І майже насамкінець сесії селищні обранці поспілкувалися з „райповцями” із перетікаючого із сесії в сесію проблемного питання – несанкціонованої забудови МАФами території ринку. Це 0,84 га, які орендує райСТ, сплачуючи щорічно близько 29 тис. грн до селищного бюджету, і передало у суборенду „Ринку”. Хто дозволив забудову, а відтак отримав зиск із цього, – наразі крайнього немає. Щоб надалі врегулювати відносини із селищною радою, райСТ приєднало ринок і звернулося до селищної ради за дозволом на розроблення схеми розміщення павільйонів.

Проте, як виявилося, Г.Андру­щенко і О. Шолом висиділи у сесійній залі з двох до семи вечора, аби почути, що після завершення договору (березень 2017 року) цю ділянку буде або виставлено на конкурс, або створено КП, як лунало у залі. А їм тут вже, схоже, чекати нічого, хоч і мають на території своє майно. Відтак „відмовити райСТ…” – 14 „за”, 2 утрималися, 4 проти – погоріли орендарі на МАФах.

Мотивація селища ніби й логічна – самостійно керувати ринком і залучати більший дохід, але у памку зринає вже почуте раніше: „Гарний (чи пак привабливий) бізнес…” Чи зуміють і захочуть його селищні обранці поставити на службу бюджетові, чи відбудеться банальний переділ „доходних місць” – подивимося згодом.

Є.Зима