У МАЙБУТНЄ – НА КРИЛАХ НАДІЙ

IMG_3707

Минулого тижня в усіх школах району останній дзвоник сповістив про закінчення ще одного навчального року. Для школярів він став веселим сигналом до літнього відпочинку, безтурботного літа та нових вражень, вчителі матимуть змогу відпочити від уроків та галасливого щебету учнів, під час літньої відпустки набратися сил. А для вчорашніх одинадцятикласників остання мелодія дзвоника була сповнена світлим сумом прощання зі школою. Малиновою піснею пролунав він і для 24-ох випускників Варвинської ЗОШ. В її стінах вони провели 11 років, 18 тисяч уроків, 15 тисяч перерв і чули 36 тисяч дзвінків.

Юнаків і юнок за доброю традицією привітали очільниця району Любов Доля, секретар селищної ради Тамара Дейнека, напутнє слово їм мовив директор школи Анатолій Костін. Всі вони, вітаючи зі святом, яке є символом закінчення навчального року, а для випускників – шкільних буднів взагалі, бажали дітям приємного відпочинку, а одинадцятикласникам – у цей відповідальний період життя обрати ту стежину, яка приведе до щасливого життя, та повної реалізації всього, що вдалось накопичити за роки навчання у школі, бути старанними, сильними і упевнено йти до поставленої мети.

Шкільне життя цікаве, хоч і важке, бо потребує багато наполегливої праці. Але тільки у праці формується творча особистість. Учні Варвинської школи, завдяки високій кваліфікації учителів, завжди домагалися вагомих результатів у навчанні. У нинішньому навчальному році вони знову довели, що спроможні перемагати, і у закладі є з кого брати приклад. Чимало учнів взяли участь в районних і обласних олімпіадах, всеукраїнських конкурсах, конкурсах-захистах МАН, спортивних змаганнях і здобули перемоги. Зокрема, на святі нагороди отримали Олександр Кузьменко, Юлія Хоменко, Те­тяна Балаба, Дмит­ро Журавльов, Ана­с­тасія Хименко, Ва­лентин Дорожкін, На­талія Юрченко, Вік­­торія Капко, Єв­генія Польовик, Іван Борсук, Тетяна Філоненко, Дмитро Гезердава, Олексій Сирота, Руслан Приліпко, а також туристський клуб «Бригантина». Всі переможці в рамках районної цільової соціальної програми розвитку позашкільної освіти та підтримки обдарованої молоді нагороджені грошовими преміями.

Віршованими рядками присутніх потішили першачки. А потім, ніяковіючи і соромлячись, привітали випускників і прикріпили їм на згадку про цей день дзвіночки, а у відповідь отримали подарунки.

Як у таку мить могли не підійти до мікрофона випускники? Вони дякували школі, вчителям за знання, за роки, проведені в цих стінах, і буквально засипали улюблених вчителів розкішними букетами весняних квітів.

А далі за доброю шкільною традицією востаннє закружляли на шкільному подвір’ї у вальсі і, як символ надій і сподівань, запустили у небо різнокольорові кульки.
Класний керівник Ніна Сушина і перша вчителька Тетяна Кисла випустили у вись голубів, ніби прощаючись зі своїми ластів`ятами, що покидають це затишне гніздечко, і проводжаючи вихованців в далеку дорогу, яка називається дорослим життям.

Але чи не найбільше защеміло у душах багатьох, коли залунав останній дзвінок – цю почесну справу доручили одинадцятикласникам Юрію Малієнку, Роману Балабі та першокласницям Тетяні Момот і Марині Рябенькій.

Першими піти з лінійки у світле майбутнє було надано право знову ж таки випускникам. Їх на останній урок супроводжували першачки, яких рік тому вони вели в школу на перший урок.

А вже наступного вечора дівчата, змінивши шкільну форму і білі банти на вечірні сукні і стильні зачіски, а хлопці в елегантних костюмах пройшлися центральною вулицею селища, перед районним будинком культури закружляли у вальсі і запросили всіх бажаючих на святковий вечір.

Далі були найурочистіші хвилини – церемонія вручення атестатів про загальну середню освіту, відзнак, похвальних грамот і подяк. Цьогоріч з гордістю приймала свою заслужену золоту медаль випускниця Наталія Юрченко. Потім було свято краси, спогадів і вдячності за шкільні роки.

Випускники підготували яс­краві виступи і теплі слова для батьків, вчителів і гостей. Попри бажання якнайшвидше стати дорослими, деякі випускники все ж не стримували сліз.

Та сумні думки швидко витісняються радісними. Адже для них широко розкрилися двері, крізь які їм належить випурхнути у дорослий світ. Попереду стільки перспектив – вступ до навчальних закладів і таке бажане, хоч незбагненне ще, доросле життя. Хай воно буде для нашої юні безхмарним і чистим, як вранішня роса, як небо у погожу днину. У добру, довгу і щасливу путь!

Н. ПАЛЯНИЦЯ,  фото автора