ТА ВСЕ Ж ТИ ЖИВИЙ, ЖИВИЙ У НАШІЙ ПАМ’ЯТІ…
Останні роки минають в умовах неоголошеної війни на сході України. Ворогам протистоять наші герої, які ціною власного життя доводять свій патріотизм, відстоюючи в боях незалежність, соборність і єдність України.
Одним із них був і наш земляк Віктор Мельник – випускник Світличанської ЗОШ 2006 року, який 10 років тому разом зі своїми друзями, однокласниками тут навчався, змагався, бешкетував, сподівався і мріяв. Родина його любила, люди шанували, а мама пишалася своїм сином-соколом. Усе складалося добре, здавалося попереду ціле життя для щастя. Та не судилося…
Країну чорним крилом накрили події на сході, і Віктор, як її вірний син, без вагань став на захист Батьківщини, як і багато інших відважних українців. Своє 25-річчя він зустрів в червні минулого року в окопі на передовій, а 4 грудня, виконуючи бойове завдання поблизу с. Зайцеве Донецької області, він загинув від кулі снайпера.
5 травня на подвір’ї Світличанської школи зібралися громада села, колектив і вихованці навчального закладу, керівники району, гості та учасники антитерористичної операції, щоб вшанувати пам’ять земляка та відкрити меморіальну дошку на фасаді школи, де навчався Віктор Мельник.
Чимало теплих слів лунали в цей день про Віктора, для якого школа була основою пізнання і виховання моралі і правил співіснування. Особливе хвилювання в цей день переживали його рідні – мама Тамара Михайлівна, бабуся Марія Яківна та сестра Віра, які були присутні на церемонії відкриття меморіальної дошки.
З неї на теперішнє і майбутні покоління школярів буде дивитися завжди молодий і усміхнений воїн-односелець. Відкрили дошку голова РДА Любов Доля, голова села Анатолій Філоненко, учасник АТО Сергій Дзюба та представниця волонтерського загону 9 класу.
Людська вервечка потягнулася до меморіальної дошки, яка вмить обрамилася букетами живих квітів та освітилася лампадками.
Урочисто-жалобну церемонію доповнювали слова ведучої – педагога Аліни Клименко, щемливі рядки поетичних творів, мовлені учнями, та мелодії тужливих пісень.
Присутні схилили голови перед світлою пам’яттю героя і вшанували хвилиною мовчання.
Сільський голова Анатолій Філоненко запевнив усіх присутніх, що такими людьми, як Віктор пишається громада, і діти, вдивляючись в обличчя бійця-земляка, будуть вчитися мужності, відданості своєму народу і відповідальності за майбутнє.
Зі словами скорботи звернувся до присутніх і заступник голови райдержадміністрації, який нещодавно демобілізувався з лав Збройних Сил України, Валерій Чаленко: «Сьогодні відбувається подія, яка болить кожному з нас. Один з випускників повертається до своєї рідної школи на меморіальній дошці. Але допоки ми живі – житиме пам’ять про наших героїв. Віктор з меморіальної дошкищодня зустрічатиме та проводжатиме поглядом учнів та нагадуватиме кожному з нас, що він поклав життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні”.
Багатолюдним потоком понесли світличненці живі квіти і до могили загиблого земляка. Пам’ять про юнака, котрий поклав своє молоде життя за мирне небо над нашою головою, завжди буде жити в наших серцях.
Н. ПАЛЯНИЦЯ,
фото автора