Із громадських слухань і сесії селищної ради

Друга історична.
Присмачена суперечками і борошном

Як там кажуть у Одесі, таки да… У селищі довго „запрягали” з об`єднанням – і хочеться вихопити бюджет – той, що „кошти на місця”, і колеться – зненацька раптом нові вибори, й повивчати б ще таке важливе питання. Однак наразі вже так сталося, що зі створенням Варвинської ОТГ (Варва, Леляки, Калиновиця) навіть не швидко поїхали, а просто таки стрімголов шугнули. Чи рішення про створення своїх об`єднань у окремих селах району „простимулювали” до того, чи інформація з авторитетних вуст, що восени держава доєднає всіх, хто вичікує, але вже без фінансового заохочення на розвиток громади? Схоже, і те, й інше, а може, ще якісь міркування, відтак варвинські активісти пішли „ва-банк”.

28 лютого відбулося громадське обговорення ініціативи депутатів у залі РБК. Наступного дня, 1 березня, на сесії, яку селищні обранці охрестили історичною, розглянувши свою ініціативу об`єднання та результати обговорення напередодні, дали згоду на об`єднання.

Пересічний варвинець подумає, що ось він і є – початок створення громади, але ж ні – далі послідували нові обговорення у Калиновиці, Леляках і Варві, друга історична сесія від 20-го квітня (схвалили проект рішення про об`єднання громад), а вже 24-го квітня розпорядженням облдержадміністрації затверджено висновок щодо відповідності законодавству проектів рішень про добровільне об`єднання згаданого „триумвірату”.

Виявляється, у цій, ніби китайській, церемонії передбачена й третя історична сесія – вчора, 28 квітня, коли газета вже пішла у друк, скликалося нове селищне зібрання для ухвалення рішення „Про добровільне об’єднання територіальних громад”.

І зустрілися робочі групи.
Ніби на межі, під грушею

Громадське обговорення проекту рішення про об`єднання громад і план організаційних заходів у Калиновиці, невеличкому селі-сателіті Варви без достатнього бюджету навіть на його скромні потреби, вдалося на диво голосним і резонансним. Бо тут, на межі ймовірних ОТГ – Варвинської і Озерянської, зійшлися групи їх представників. Кожен наполегливо пропонував єднатися з ними.

Як зазначила згодом селищний голова, озерянці прибули на зустріч разом з представниками однієї з громадських організацій, варвинці, забачивши групу в камуфляжі, викликали поліцію.

Обговорення було тривалим і емоційним. Головна теза виступу Озерянського голови села С.Дмитренка – створення своєї громади, аби своїми коштами і розпоряджатися самостійно. До Озерянської ОТГ він запросив і калиновичан. Голова робочої групи з Варви, депутат селищної ради С.Старенченко нагадав усім „притчу во язицех” – після об`єднання селище забере левову частку (85%) надходжень нинішнього району, і селам просто доведеться йти за коштами. Також надання адміністративних послуг у Варві вже налагоджено, а от села муситимуть робити це з нуля.

Далі голосно мірялися обізнаністю у фінансуванні майбутніх громад, ерудицією, іноді почуттям гумору, а частіше – силою голосових зв`язок. Калиновичан же, серед яких є прихильники обох імовірних ОТГ, цікавили умови приєднання – свій староста, збереження сільських установ і робочих місць, допомога у розбудові села, бо хіба на етапі, коли їх запрошують, а не вони просяться, про це можна б і поговорити…

Зрештою, хоч думки калиновичан і поляризувалися, схоже, у людських настроях таки переважили аргументи за єднання з більшим, ближчим й інфраструктурно розвинутішим сусідом. Так чи інак, а це засвідчило і голосування на слуханнях, і подальше рішення сільської ради.

А от вибір леляківців був безальтернативним, адже за приєднання звичного райцентрівського супутника з майже нульовим бюджетом і конкуренції не склалося. Відтак ухвалено рішення за створення ОТГ з Варвою і Калиновицею.

Борошно на голову – і вас причислено до лику
великомучеників за громаду

Аналогічні за темою слухання у Варві, але повна протилежність – за настроєм у залі, де зо два десятки учасників, переважно представники ради і депкорпусу, кілька мешканців поважного віку. Голова громади докладно і розмірено інформує про організаційні кроки у створенні ОТГ, надає відповіді на запитання. А в цей час голова селищної робочої групи з об`єднання С. Старенченко, як потім він сам і розповів присутнім на слуханнях, затримався біля ганку РБК на незапланованій зустрічі – як зазначив, з опонентами зі слухань у Калиновиці.

Судячи з повіданого ним, його іронічна манера спілкування цього разу мала певні наслідки. У Калиновиці він представився міцним хлопцям …мушкетером. Відтак у Варві розмова мала несподіване продовження – борошно на голову. Обіцяли ще й сміттєву „карету” – новація 2013-2014 років, але, схоже, у Варві таких, щоб на коліщатах ще немає. Полишивши звичний сарказм, депутат підсумував те, що сталося так: справа не в мені, повертаються лихі 90-ті і далі буде…

Що було – бачили, що буде – побачимо

Валентина Василівна у ході варвинського обговорення детально інформувала присутніх щодо процедури створення громади і його поточного ходу. Так, з пропозиціями „руки і серця” селище звернулося до всіх без виключення сіл району, прийняли ж їх наразі лише двоє. Недотичні межами відмовили коректно, мовляв, і раді б, але. Всі інші просто відмовили. На момент слухань відповідей не було від Озерян і Антонівки.

У процедурному ланцюжку – погодження обласної державної адміністрації (наразі вже є), рішення селищної ради і далі обласної – про створенння ОТГ.

У плані подальших оргзаходів – інформувати громаду у ЗМІ, розробити проект статуту об’єднаної територіальної громади, рішення про утворення старостинських округів, організаційну структуру та штатний розпис виконавчого органу ОТГ, кошторис його утримання, перспективний план формування мережі установ і план працевлаштування осіб, які внаслідок об’єднання можуть втратити робочі місця, проведення інвентаризації власності; підготувати матеріали щодо створення комунального підприємства з благоустрою (це яке, на додачу до „Господаря” чи натомість йому? – прим. автора), провести обстеження стану доріг, мереж вуличного освітлення, малих архітектурних форм тощо і розрахувати кошториси витрат на їх ремонт; розробити схему санітарної очистки території об’єднаної громади; підготувати матеріали щодо створення муніципальної поліції тощо.

Також план заходів передбачає й таке: „З дня набрання чинності рішення про утворення об’єднаної територіальної громади звернутися у відповідні структури щодо призупинення відчуження, передачі в оренду (користування), заставу (іпотеку), лізинг, концесію, оперативне управління об’єктів комунальної власності територіальних громад, що об’єдналися… Провести інвентаризацію наявних приміщень, що знаходяться у комунальній власності територіальних громад для подальшого розміщення у них спеціальних служб… Звернутися до районної ради щодо передачі у комунальну власність об’єднаної територіальної громади майна і техніки для забезпечення надання якісних послуг населенню.”

Яким буде бюджет майбутньої громади, видатки на утримання установ і їх подальша мережа – чіткої відповіді на варвинських слуханнях не звучало. Наразі у селищі озвучують лише минулорічний показник податку з доходів фізичних осіб, 60% якого нині надходить до райбюджету, а після створення ОТГ повернеться у селище – це 32 млн., сподівання на дотації держави на кількість сільського населення. Говорять, однозначно будемо „у плюсах”.

А взагалі ж, схоже, рухатимемося за принципом: що було – бачили, що буде – побачимо.
Все б і нічого, учасники слухань підтримали проект рішення, чергового у вервечці об`єднавчих, аж раптом несподівана пропозиція пролунала від зарічанського активіста О.І. Нагнойного (прикметно, що це той, хто на лютневих слуханнях виголосив з трибуни: створюємо на трьох і забираємо бюджет). …А, может, вернемся, поручик Голицын… Якось так, якщо висловитися образно, прозвучала пропозиція Олександра Івановича: куди ми заквапилися, може, призупинимо процес об`єднання? Села ж, ніби прозрів виступаючий, залишаться без засобів до існування…

А світоч же в цей час десь лежить?..

Друга історична. Вона була нетривалою, порівняно малоконфліктною. В очікуванні непроханих гостей, передбачили відеофіксацію зібрання. Розгляд історичного зайняв значно менше часу, аніж прозаїчного (плюс ще чотири поточні питання і „Різне”).

За схвалення проекту рішення «Про добровільне об’єднання територіальних громад» і перспективного плану організаційних заходів щодо створення громади голосували майже одностайно ( із присутніх утримався лише В. Остапець). У ньому йдеться: об`єднатися (населені пункти трьох сільрад), доручити селищному голові звернутися до ОДА, а та в свою чергу – до ЦВК, щодо призначення перших виборів голови і депутатів і т.д.

Несподіванку слухань у РБК (про „призупинити”) на сесії майже продублював депутат В.Остапець: де широке інформування, де представники районної влади, чи депутати вивчили проекти рішень, чому поспішаємо тощо. Цього разу колеги-активісти підняли його думку на глум – а давайте не водити хороводи, а, може, й батюшку на освячення моменту запросимо?

Не поспішаємо і таємниці з процесу не робимо, парирувала голова, але інші громади вже отримували державну допомогу у попередні три роки, а нам би – поспіти хоч у 2018-й бюджетний рік.

Того дня також ухвалено зміни до плану регуляторних актів (планують затвердити порядки розміщення тимчасових споруд торгівлі під час масових заходів, політреклами тощо, обмеження часу роботи барів, кафе та закладів громадського харчування на території селища і правила утримання дитячих та спортивних майданчиків), зміни до бюджету (зокрема, додаткові кошти на опалення ДНЗ, квітневе похолодання вилилось у майже 60 тис. грн) тощо. Голова бюджетної комісії Д.Павленко закликав колег підтримати турботу про дітей, але нагадав голові ради, що такі витрати краще робити не з власного бюджету, а з районного.

Несподіваний подарунок отримало селище від Гнідинцівського ГПЗ – підприємство запропонувалойому прийняти безкоштовно у комунальну власність гуртожиток по вул. 9 Травня. Тож рішення із категорії „ми таке любимо” ухвалили теж швидко і одностайно.

У „Різному” ж зачепили дражливе. Довкола демонтажу-встановлення пам`ятників у селищі завжди ламалося чимало списів. От і цього разу на пропозицію очільниці селища (котрусь вже за ліком) встановити пам`ятник Шевченку на спорожнілий постамет на центральній площі здійнялася буря. Звучало і „вельмишановні”, і „переконливо та уклінно”, і „департамент культури погодив”, і „нікуди квіти класти до Шевченківських свят”, однак вельмишановні нагадали, що мають виписане положення на такі випадки і згоди не давали.
Голова наполягала, депутати – теж, обурювалися зокрема тим, що благодійні кошти, а в цьому випадку „дружбівські”, витрачаються без відома депутатів, що у селищі забагато артоб`єктів на душу населення. А давайте запустимо процедуру, конкурс і встановимо до 300-річчя (до речі, 200 років відзначено у 2014 році), а давайте поставимо до Дошки пошани, чи прикрасимо після об`єднання Леляки або Калиновицю, або поставимо біля „Дружби”, коль вона оплатила – це, певно, жартома, а серйозно – давайте рахуватися з думкою депутатів, виконувати раніше ухвалені рішення.

…А тим часом пам`ятник Кобзарю виготовлено, оплачено і він, виявляється, лежить (певно, що не стоїть, бо з-за паркану не видно) на території КП „Господар”. На цьому на другій історичній і заспівали фінальне: „Ще не вмерла…”

І насамкінець таки про села „без засобів до існування”. Схоже, за емоційним обговоренням для них потяг, як кажуть, пішов. Надалі до Варвинської ОТГ такі приєднатися зможуть. Але перші вибори у ній відбудуться без їх представників – депутатів. І голову нової громади вони теж покищо не обиратимуть, принаймні, до другої каденції ради ОТГ. А це зводить їх статус у випадку приєднання із сина до пасинка.

Є.Зима