У територіальних громадах

СПІВПРАЦЯ – ШЛЯХ ДО ВИЖИВАННЯ

Богдани – село з цікавою і красивою історією, притулилося до двох маленьких ставочків, обрамлене підковою лісових урочищ з одного боку і безкраїми ланами з другого. Приміром, на початку 70-х минулого століття тут мешкало до півтисячі сільчан, було навіть дві сільгоспартілі (з роками об’єднані в одну), свого супутника – хутір Сіриків, де діяла своя соціальна інфраструктура (мешкали більше сотні людей, а нині – практично одна людина). Та й у Богданах не вельми густо мешканців – 246 чоловік. Однак сільська сходка була більш-менш велелюдною – бажаючих не вмістила актова зала сільради, тому чимало людей були у фойє.

Людмила Каркуша, яка очолює територіальну громаду вже багато років, добре знає село, людей, їх запити, біди, тим більше, що перед обранням сільським головою завідувала місцевим ФАПом. Вона, судячи з усього, має з-поміж сільчан авторитет і повагу як людина і як керівник. А за роки її головування в селі зроблено чимало хорошого. Продовжує й далі зосереджувати увагу на добрих для земляків справах. Людмила Іванівна, судячи із сказаного у звітній доповіді на сходці, пильнує роботу з благоустрою села, піднесення на вищий рівень стану соціальної інфраструктури Богданів. До цього уміло долучає депутатський актив, підприємців, інших інвесторів та добровільних помічників, в належне русло спрямовує бюджетні кошти. Відтак у селі за допомоги „дружбян” замінена автоматика трьох котлів у школі та одного в сільраді, виготовлено дозвіл на водокористування, замінено насос до артсвердловини, проводилися всілякі святкові заходи в селі, урізноманітнювалося харчування дітей пришкільного табору, впорядковувалася територія Богданів. СТОВ „Богдан” підсобляв транспортом для ліквідації стихійних смітників, у грейдеруванні доріг, впорядкуванні шляху до Вишневого (Пирятинський р-н), СТОВ „Журавка” допомагає шкільній їдальні м’ясом, а нафтовики – технікою для впорядкування доріг, заміни водяного насоса.

І все ж чимало проблем. Типовою є ситуація зі стихійними смітниками. Багато про це говоримо, констатувала доповідач, проте немало сільчан практично не реагують на зауваження: лиш би з двору сміття – нехай десь у яр, у ліс, а то й на дорогу чи навіть у поле.

Як і деінде, негативною (з тенденцією до поглиблення) залишається демографічна обстановка. З усієї кількості населення третина – пенсіонери. Ледь зберегли потрібний контингент місцевої школи, щоб її не оптимізували. Торік у Богданах померло людей значно більше, ніж прийшло у цей світ. До того ж на третину зменшилася народжуваність у порівнянні з позаторішнім. Не зареєстровано жодного шлюбу.

З року в рік перекочовує проблема отримання земельних наділів сільчанами – працівниками соціальної сфери, однак світло в кінці тунелю не проглядається. Ніхто з учителів не отримав земельний пай, хоч чекають цього роками, констатувала директор місцевої школи Людмила Кляма.

Пояснювала причину Л.І. Каркуша тим, що, на жаль, немає вільних наділів. „Богдан” свої віддав „атовцям”, а ті 174 га, котрі є в „Журавці”, поки що в оренді. Як строк її закінчиться, почнуть виділяти паї бажаючим богданівцям.

Наші дороги нині можна порівняти з акваріумними рибками: і перші, і другі помирають тихо. Скільки себе пам’ятаю в селі, сказала сільський голова, до центральної вулиці з 1990 р. руки не доходили. Тож вона вся у ямах і вибоях. Тепер же лишки асфальту спливли за талим снігом.

Свій внесок у руйнування твердого покриття роблять „дружбянські” великоваговики й „богданівські” трактори. Сільгосппідприємства хоч і компенсують певні кошти у бюджет села, про те це – крапля в морі. Приміром, „Дружба-Нова” щороку платить до 42 тис. грн. За такі гроші сподіватись на ремонт доріг нічого.

– Ще одна біда чатує на село, – сказала у виступі Л. Кляма. – Це загроза існуванню школи у нинішньому її статусі. Сьогодні тут навчається 25 дітей, а в перспективі на початок нового навчального року буде лише 21. Школу треба брати на утримання місцевого бюджету.

Але, судячи з пояснень голів РДА та райради, району це непосильно, бо вільних коштів, таких, як нині витрачається на школу, в бюджеті немає. Єдиний вихід, сказав П.І. Бакуменко, – проводити роботу із залучення до навчання у школі необхідних 25 учнів, якщо не з інших сіл, то запропонувати роботу сім’ям з дітьми різних населених пунктів. За наявності такого контингенту район надасть необхідну фінансову підтримку, як це робиться і нині.

Поділилася сільський голова і планами роботи. На жаль, торік не вдалося реалізувати задумане, тому на ц.р. запланували зробити косметичний ремонт СБК, ДНЗ, домовилися з „Дружбою-Новою” про фінансування ремонту пам’ятника, а з „Богданом” – про виділення коштів на ремонт школи.

Не поминули увагою сільчани і питання децентралізації. Л.І. Каркуша зазначила, що найліпший для села варіант – бути у складі Дащенок і Світличного. Проте три села не наберуть потрібної квоти населення майбутньої об’єднаної громади. Тому залишається Варва. Але до неї без того, як визначиться Світличне, селу приставати ніяк, бо його землі не межують з Варвою.

Чулися із зали нарікання, що після обпилювання гілок по лініях електромереж лишається багато гайна, і немічним громадянам, його придбати непосильно. Сільський голова запевнила, що до Великодня з проблемою впораються.

Було запитання щодо використання бюджетних коштів, на що Л.І. Каркуша відповіла: є їх економія, а відтак виникла можливість частину спрямувати на ремонт вулиць. На запитання про долю дороги до Вишневого сказала: її до кінця поремонтувати для сільради непосильно.

Людей цікавило, який у ц.р. буде відсоток платні за орендовані „Богданом” паї. „Як люди, так і ми”, – такою була відповідь очільника сільгосппідприємства О. Луданого.

Сільчани залишаються невдоволеними системою обліку використаних газу та електроенергії, бо, приміром, є факти, коли на місце демонтованих для повірки газових лічильників, котрі в результаті виявилися несправними, вимагають від абонента придбавати прилади за власні кошти.

Добру звістку привіз сільчанам головний лікар центру первинної медикосанітарної допомоги Варвинського району В.І. Панченко: невдовзі до роботи приступить у селі фельдшер ФАПу Наталія Михайленко, яка тут працювала раніше, проте останні три роки знаходилася в декретній відпустці.

Підбиваючи підсумки розмови, П.І. Бакуменко зазначив, що в рамках районної програми в селі ремонтуватимуть дороги місцевого значення, а Л.В. Доля торкнулася питання об’єднання громад, закликавши сільчан зважено підійти до нього. Нині соціальна сфера села суттєво дофінансовується за рахунок районного бюджету, в т.ч. і школа, де на одного учня в середньому затрачається 32 тис. грн.

У своєму виступі представник „Дружби-Нової” запросив бажаючих на роботу в сільгосппідприємство. А в залі з вуст когось із пайовиків прозвучала подяка керівництву СТОВ за розуміння, тактовність, привітність, турботу.

В. НАГОРНИЙ

Мовою цифр

Власні надходження за 2016 рік Богданівського сільського бюджету склали 829 тис.грн. З сільського бюджету за рік профінансовано 547 тис. грн., в тому числі: на фінансування сільської ради – 450 тис.грн.; сільського дитячого садка – 32 тис.грн.; сільського будинку культури – 21 тис.грн.; благоустрою села – 4 тис.грн., соціальний захист населення – 39 тис. грн., на трудовий архів – 1 тис. грн.

До коштів освітньої субвенції з державного бюджету (255 тис.грн.) на фінансування школи та оздоровлення дітей спрямовано додатково з районного бюджету 446 тис.грн, на утримання закладів освіти, що обслуговують школи 18 тис.грн.

Придбано матеріали та інвентар для школи на 17 тис.грн., в тому числі: бензокосу (3 тис. грн.), м’ясорубку (1,7 тис.грн.), посуд (1,7 тис.грн.), товари для ремонту приміщення (8,5 тис. грн.), канцелярські товари та миючі засоби (1,2 тис. грн.), спортивна форма ( 0,9 тис.грн).

До коштів медичної субвенції з державного бюджету (154 тис. грн.) на медичне обслуговування жителів села спрямовано додатково з районного бюджету 64 тис.грн.

З районного бюджету на утримання дитячого садка виділено 98 тис.грн.; сільського будинку культури – 24 тис.грн.; сільської бібліотеки – 21 тис.грн.; на надання соціальних послуг населенню села – 150 тис. грн.

Всього з районного бюджету виділено кошти в сумі 821 тис. грн.

За повід. фінуправління РДА