У територіальних громадах

Село мусить виживати. А хотілось би жити…

Символічно, що цьогорічний районний тур сільських сходок починався з одного з віддалених від райцентру сіл – Кухарки, а відтак воно з тих, де життя внаслідок об`єктивних причин поволі згасає. Як зазначив очільник громади Микола Колот, відкриваючи схід, на початок поточного року у селі мешкало 330 громадян (161 домогосподарство), з яких дітей до 18 років – 53, дорослих працездатного віку – 161, 116 пенсіонерів. Торік в селі народилося 6 малят, а за вічну межу відійшли 9 кухарчан. Вже давно у хуторі Боханів – жодного мешканця, а у Хортиці – лише четверо хуторян.

У згасанні українського села, окрім кількості населення, є ще одна показова цифра – поголів`я молочниць – основи селянського двору. Нині корів у Кухарці, знаній у минулі часи потужним племзаводом, ледь більше чотирьох десятків, адже різниця у вартості молока і затрат на його виробництво звела нанівець будь-які потуги сільчан вижити своєю нелегкою працею.

Мусив сільський голова „порадувати” земляків і тим, що цьогоріч значно зросте плата за землю, при наявності кількох ділянок пільги застосовуватимуться тільки до однієї, а також, коли людина захоче взяти наділ у власність чи в оренду, доведеться добре витратитися на проектну документацію.

У селі діють початкова школа, ДНЗ і сільський будинок культури. Садок, який розміщено у приміщенні школи, відвідують восьмеро малят, забезпечити їм належне харчування допомагають СТОВ „Дружба-Нова” та Ічнянський молокозавод. Сільгоспвиробник – орендар місцевих земель, допомагає і у ремонті приміщення, а цьогоріч планує сільрада поновити тут меблі, іграшки та інвентар.

У початковій школі навчаються 9 школярів. Колектив школи і садка без залучення батьків виконує необхідні поточні ремонти, за сприяння Гнідинцівського ГПЗ зроблено ремонт системи опалення, замінено необхідне газове обладнання.

Немає нарікань у голови села і на роботу осередку культури, де кадри змінилися рік тому. У клуб потягнулася молодь, зазначив Микола Михайлович, готувалися концертні програми до свят, вдалося виконати деякі ремонтні роботи – стелю у фойє, фасад будівлі тощо (40 тис. грн від „Дружби-Нової”). А от дах і опалення, яке варто б перевести на тверде паливо, потребують значніших вливань.

Медичне обслуговування забезпечує сільський ФАП. Тут теж триває ремонт приміщення, але із його завершенням є проблеми – прилуцький виконавець з термінами не поспішає. Чекають у селі приїзду пересувного флюорографа, вдячно відгукуються про рівень обслуговування сільчан у райлікарні.

У Кухарці діють два стаціонарних продуктових магазини, виїзна торгівля, а от господарського краму бракує.

Та найбільше нарікань у кухарчан на автобусне сполучення із райцент­ром та Прилуками (курсує мікроавтобус на 18 місць, тоді як потреба – вдвічі більше, два дні на тиждень немає й того) і стан дорожнього покриття шляху до Озерян, який інтенсивно розбивається великоваговим транспортом. Ще рік-два і від нього взагалі лишиться лише, як мовиться, напрямок.

Хоч голова села зазначав, що сільгосппідприємство підсобляє у розвитку соцсфери – торік отримали благодійної допомоги більше 90 тис. грн, вчасно розраховується за оренду паїв, навіть авансом, однак від сільчан чулося: треба й дорогу ремонтувать тому, хто її руйнує.

Проблемним лишається питання водопостачання. На час проведення сходу на артсвердловині доробляв свій ресурс насос, тож крайні точки водомережі відчували „спрагу”. Хоч новий агрегат було придбано, однак і з його встановленням клопоту не бракувало – потрібен технологічний транспорт, особиста участь сільчан. У вирішенні цієї та багатьох інших проблем, зазначив голова села, їм добре підсобляє депутат райради Олександр Дробілко.

Щодо благоустрою Микола Колот вкотре наголосив землякам на тому, що обличчя села бажано зберігати в такому стані, аби кожен міг сказати: тут живуть порядні люди. Не захаращувати зелені зони, узбіччя доріг, сміття звозити у визначене місце.

Особливої уваги громади села, соціальних служб і правоохоронців потребують ромські родини, які віднедавна оселилися у селі. Зокрема, у Кухарці із восьми багатодітних сімей шестеро – роми, де умови проживання для дітей далекі від належних. Дошкільнята зростають, як Мауглі, позбавлені батьками соціалізації у садку. У таких родинах не прийнято трудитися, навіть на власному городі, живуть на „дитячі” допомоги. До них прибуває дедалі більше родичів, що вже загрожує розростанню у селі циганського табору. Що з цим явищем робити – розводять руками і односельці, і соцслужби.

Охарактеризувавши рік минулий для села, очільник громади запросив земляків і гостей, а прибули групи не тільки з району, а й із сусідніх Озерян, до розмови про майбутнє об`єднання громад.

Свою пропозицію до єднання озвучив кухарчанам Озерянський сільський голова Сергій Дмитренко. На прикладі невеликих ОТГ Чернігівщини – Макіївської, Вертіївської Носівського і Ніжинського районів переконував, що і Озерянська (близько 2,2 тис. населення, 90 дошкільників, до 200 школярів) буде цілком спроможною утримувати існуючу інфраструктуру, отримавши 60% ПДФО і державні субвенції на освіту, медицину тощо, які нині акумулює район. Те, чого забракне у своїй громаді, планують співфінансувати, як приміром, райлікарню, чи залучати фахівців адмінпослуг на договірних умовах. Його аргументи щодо того, чому кухарчанам краще приєднатися до Озерян – першочергове працевлаштування у відділах об`єднаної ради тих, хто втратить роботу у своєму селі, збереження всіх існуючих установ.

Все це виглядає реалістично лишень за фінансової спроможності громади, адже бажане і дійсне співпадають не завжди. Голова РДА Любов Доля, котра переконана у доцільності утворення єдиної громади на базі всього району і доводить свою думку сільчанам, зазначила: за підрахунками очікуваних надходжень до бюджетів сіл лише Варва і Гнідинці здатні профінансувати свої установи.

Володимир Кутовий, начальник відділу освіти, поставив під сумнів озерянські підрахунки щодо утримання освітніх закладів, адже надії на державну субвенцію можуть підвести. Держава надає субвенцію за середніми розрахунками на учня, а витрати у сільських школах, де контингент менший за міські, нині дофінансовує район.

Не варто спекулювати й на тезі, що, створивши тільки свою окрему громаду, вона отримає кошти на розвиток. Як зазначила очільниця району, такі кошти відповідно до кількості жителів надійдуть для села у будь-якому випадку – приєднається воно до Озерян чи до Варви. Так і старостинські округи (а це базові адміністративні функції) формуватимуться у селах, куди б вони не приєдналися. Вона запросила кухарчан активно включитися у вироблення статуту Варвинської громади.

Сільчани емоційно сприймали інформацію щодо обох варіантів подальшого розвитку подій. Любов Вікторівна поінформувала присутніх, що за останніми законодавчими новаціями на теренах Варвинщини може утворитися щонайбільше дві громади, і при цьому у кожній з них має бути не менше половини населення району.

Доступно про складне – реформування медицини, спробував розповісти сільчанам завідуючий Озерянської амбулаторії Володимир Ткачов. Зок­рема, інформував про створення чотирьох медичних округів в області (нашим буде Прилуцький), де планується зосередити більш технологічне обладнання, аніж у нинішніх районах, аби надавати кваліфіковану допомогу. Але як то воно складеться, достеменно не знають наразі і самі медики.

Який з двох варіантів об’єднання громад буде кращим – теж запитання не з простих. Обрати відлагоджену схему функціонування сільської інфраструктури за шаблоном нинішнього району чи увійти до складу міні-громади, покладаючись на чесне слово сусідів? У будь-якому разі тільки від активності й наполегливості кухарчан залежить, чи буде враховано інтереси їх села у будь-якій з цих громад.

Є.Зима

Мовою цифр

Власні надходження за 2016 рік Кухарського сільського бюджету склали 531 тис.грн. З сільського бюджету за рік профінансовано 462 тис. грн., в тому числі на фінансування сільської ради – 314 тис.грн.; сільського дитячого садка – 39 тис.грн.; сільського будинку культури – 5 тис.грн.; благоустрою та землеустрою села – 8 тис.грн., соціальний захист населення – 17 тис. грн., на трудовий архів – 1 тис. грн., на ремонт системи газопостачання ФАПу – 19 тис.грн., на ремонт системи газопостачання школи – 33 тис.грн., на співфінансування реконстукції будівлі Озерянської школи 26 тис.грн.

До коштів освітньої субвенції з державного бюджету (121 тис.грн.) на фінансування школи спрямовано додатково з районного бюджету 218 тис.грн.

Придбано матеріали та інвентар для школи на 7 тис.грн., в тому числі: товари для проведення ремонту приміщення школи (3 тис.грн.), канцелярські товари та миючі засоби (0,7 тис. грн.), посуд (1,5 тис.грн.), м’ясорубку (1,7 тис.грн.).

До коштів медичної субвенції з державного бюджету (206 тис.грн.) на медичне обслуговування жителів села спрямовано додатково з районного бюджету 86 тис.грн.

З районного бюджету на утримання дитячого садка виділено 127 тис.грн.; сільського будинку культури – 33 тис.грн.; сільської бібліотеки – філії – 22 тис.грн., на надання соціальних послуг населенню села – 103 тис. грн.

Всього з районного бюджету виділено кошти в сумі 589 тис. грн.

За повідомленням  фінансового управління РДА