Ще й Вогняний Півень не співав,

як тричі „порозумілися”

Остання у році минулому сесія селищної ради – позачергова 23-я, відбулася напередодні Но­воріччя, 29 грудня. Причина позачерговості – звісно ж, бюджет селища – 2017, проте у порядку денному не бракувало й інших питань, як то звіт про виконання минулорічної програми благоустрою селища і ухвалення нової, затвердження програми розвитку ДНЗ на 2017-ий і штатних розписів цих закладів, а також мерії й загону благоустрою, планів на рік прийдешній – роботи селищної ради, закупівель, регуляторної діяльності, підсумки роботи тимчасової комісії про стан очисних споруд, розгляд звернення батьків щодо можливості „підселення” музичної школи у приміщення початкової, низка земельних тощо.

Оскільки того дня споглядати особисто місцеву „законотворчість” змоги не мала, то наводжу інформацію, зібрану із відгуків і записів інших учасників зібрання, з офіційних джерел. Для тих, хто жваво цікавиться діяльністю мерії, це краще, аніж нічого.

Як відгукувалися присутні, на згаданій сесії безконфліктно приймалося все, на що своє «височайше благовоління» дали відомі радівські активісти, натомість будь-яка непогоджена з ними ініціатива швидко каралася – неголосуванням або зняттям з розгляду. Так, злагоджено пішли бюджет, програми, штати, зміни до преміювання керівництва ради тощо, а от, приміром, виділення земельної ділянки у мікрорайоні „Нафтовик” під будівництво гаражів чи фінансування спецдозволу на користування надрами КП «Господар» – спіткнулися об підніжку з керівної „гальорки”.


І чого було так битися-колотитися?..

Першим пунктом у розгляді – довгоочікуваний активістами звіт про виконання річної програми благоустрою. Його дослідили ще у комісіях, а на сесії одноголосно взяли до відома (21 „за”). Виконавці – загін благоустрою аж з 10 осіб (в т.ч. інспектор, майстер, працівники звалища, тож рахуйте решту – власне, робітників на прибирання селища). Протягом року на їх зарплату використано близько 300 тис., ще за п`ятьма договорами із КП „Господар” на благоустрої освоєно близько 900 тис. грн: догляд за зеленими насадженнями і скошування трави – близько 200 тис., прибирання кладовищ і пам`ятних місць – до 60, догляд за парками, зонами відпочинку тощо – більше 130 тис., роботи із прибирання, вивезення ТПВ, утримання звалища – близько 150 тис., обслуговування вуличного освітлення, доріг і тротуарів – більше 300 тис. і т.д. Відтак програма-2016, як зазначено у звіті, попри те, що протягом року над нею у стінах мерії більше „билися-колотилися”, аніж дбали про чистоту європейського містечка, навіть на сотню тис. грн. більша за попередній рік.

„Билися-колотилися”, в основному ж, за наукову організацію праці і жорстку економію, про які ми, мешканці селища, особливо „тепло” відгукуємося ось такої зимової пори, коли ковзаємося-буксуємо на льоду і в снігу.

За пропозицією депутатів, йшлося у звіті, спеціалісти ради провели переоблік стовпів, бордюрів, дерев, метрів зелених зон тощо, відтак і звіт заряснів цифрами: час роботи техніки на благоустрої – 2458,2 год, в т. ч. бульдозер КП горнув звалище 131 год за 18 тис., а орендований бульдозер – 83 год., але вже за 37 тис., прилуцьку телескопічку орендували 35 год. за 11,6 тис., близько 400 кг вапна пішло на побілку 239 шт. стовпів і 793 шт. дерев і стільки ж – для вапнування „І дамби”.

Змістовною була і та частина звіту, котру для себе охрестила так: не стільки завдяки, як всупереч. Як не „хомутали” активісти виконавців у використанні бюджетних коштів, однак, крім звичних робіт з прибирання-косіння, торік встановлено за допомоги нафтовиків нові альтанки у скверах, упорядковано зону відпочинку на „І-ій дамбі” і зарибнено водойму (допомогли ГПЗ, підприємець Ю.Бабенко, депутат райради О.Луданий, член виконкому селища А.Булда), збудовано сходи у „Сухому яру”, дитячі майданчики – від благодійників, зроблено поточний ремонт освітлення вул. Трудова, відновлено його на вул. Космонавтів, Ломоносова, на переході між футбольними полями на стадіоні, у парку і „Казковому містечку”.

На поточний ремонт вулиць селища торік витрачено близько 560 тис. грн, крім центральних вул. латки асфальту чи щебінь потрапили на Коцюбинського, 17 вересня, Грушевського і ін., а от Вербна, Онопрійка, Галушки, Хмельницького, Промислова, Злагоди із переліку, викричаного голоснішими обранцями, залишаються на лавці запасних – підвели „прозорі” закупівлі.

„Перелік вулиць, які підлягали ремонту, формувався в міру гострої необхідності в проведенні поточного ремонту вулиць. 2017-го року селищна рада буде починати ремонт на тих вулицях, які не встигли відремонтувати в 2016-му, і продовжимо перелік, виходячи з наявних коштів.” – Так багатообіцяюче завершився згаданий звіт.

У рішення додали: „Майстру… – здійснювати щоденний облік фізичних об`ємів виконаних робіт по кожному об`єкту благоустрою…, забезпечити подання щомісячної зведеної інформації щодо проведеної роботи…” Контроль – звісно, за вельмишановними. Словом, аби відтанцювати ту музику, яку вони завертають, простіше зразу зробити …„харакірі” – чи голові, чи майстру, чи інспектору.

До речі, щодо останнього зі згаданих фахівців, то майже так і сталося. Цю посаду ентузіасти штрафування, особливо звичних благодійників – ГПЗ і „Дружби-Нової” (пригадуєте, „і дайте, і покосіть…»), таки ліквідували, затверджуючи штатні розписи. Кажуть, жінка, яка не справилася з командою „Фас!” від активістів і роздавала землякам не штрафи, а попередження, наразі перейшла на посаду робітника з благоустрою. На новостворену добродіями посаду спеціаліста „з метою надання дієвої допомоги у роботі заступника селищного голови” претендувати не може – бракує вищої освіти.

Чи стане від того маневру у селищі чистіше, побачимо, а от відчуття у декого: „Ну яке я цабе!”, певно, утвердиться ще більше.

Щодо нової програми благоустрою на 2017-ий. Її теж передбачають майже на мільйон. Зокрема, близько 200 тис. – на посипання протиожеледною сумішшю і прочищання доріг від снігу, то, може б, вже й починали?..

Зацікавив і такий рядок: „Виконання робіт з обслуговування вуличного освітлення (вул. І.Франка, Яблунева, Сонячна, Вишнева, Південна та м-н „Нафтовик”) – 134 тис.” А як щодо всіх інших – схоже, обслуговування вони не потребуватимуть?.. Подивували й сумою у 60 тис. на відлов і стерилізацію безпритульних тварин, адже цьогоріч не використано й трьох закладених тисяч.

Також не помину увагою й те, що згодом серед земельних питань з другої спроби знову не відмінили свого рішення про передачу звалища на баланс КП, відтак, як і раніше, споживачам слід очікувати додаткову плату за його утримання. «За» відміну рішення 13, утрималися троє – О. Кудринецький, Д. Павленко, А. Хотін. Активісти стоять на своєму: бюджет не повинен платити за утримання звалища. За логікою речей – заплатять люди. То у нас бюджет існує для блага громади чи навпаки?

За премію таки «підвісили»

Доки дісталися бюджету, затвердили програми: фінансового забезпечення нагородження відзнаками селищної ради (80 тис. на 2017-2020 роки, хоч про „оцінювання” на сесії номінантів у рішенні не йдеться, однак свободу творчості голови у роздаванні відзнак дещо обмежено – приміром, розглядом пропозицій „на засіданнях дорадчого органу селищної ради з питань нагород” та іншими формальностями); підтримки воїнів АТО (мобілізованим – по 200 грн. на компослуги, учасникам АТО – по 1 тис., постраждалим (поранення, контузія) – 5 тис., сім`ї загиблого – 15 тис., компенсація батьківської плати у ДНЗ для переселенців, учасників АТО, сім`ям загиблих), розвитку ДНЗ „Казка” і „Джерельце”. Остання, до речі, у порівнянні з попереднім роком, очікується суто символічною – на 259 тис. грн (2016-й – близько 2 млн.) на деякі придбання, послуги, крім комунальних, відрядження і курси („за” 19, утрималися М.Зеленський і Т.Чеберда).

Головне ж запитання, хто – селище чи район, візьме на себе заробітну плату працівників закладів по ходу сесії В.Саверська-Лихошва коментувала так: ми двічі ходили в РДА і райраду, й нам обіцяли. А от „зустрінемося в суді” – не говорила. Схоже, що фінансування відбуватиметься за принципом: у кого першого здадуть нерви або хто виявиться чутливішим до людського невдоволення.

З цього й майже з усіх інших питань голосування і так званої радівської опозиції, і радівців за визначенням було напрочуд синхронним. Чому після року протистояння нині відбувається так, розумієш, знайомлячись із штатними розписами і змінами до рішень про преміювання радівців. Із введенням нової мінімальної зарплати оклад голови – 3348, а всіх решти працівників – з доплатами до мінімальної – 3200.

І ось, о диво, на згаданій сесії поборники економії на радівських заробітках і „оцінювання” результатів роботи голови встановили їй, заступнику і секретарю …100-відсоткову премію, аби ліквідувати зрівнялівку в оплаті праці різної складності. Порадіти б, що нарешті порозумілися, коли б не одне „але”… Наскільки вільною у діях може бути людина, таки „підвішена” за премію?

Бюджет розвитку, або «шото велике» повертається

А ось вже нарешті і бюджет селища на 2017-й рік. Очікується він у сумі 12 млн. грн., відтак і видатки розписали на цю суму. З них майже 5 млн. надійде від району на утримання ДНЗ, близько 2 млн. передбачено на раду, мільйон – на благоустрій, близько 700 тис. – на утримання доріг, більше 600 тис. – зарплата загону благоустрою (вдвічі більше – з преміями за рік так і не склалося, то хоч Гройсман підсобив), 260 – вуличне освітлення, на програму соцзахисту – біля 100 тис. і 50 – на підтримку воїнів АТО, на перегляд своїх засідань в ефірі місцевого телебачення – 20 тис.

До речі, окинувши оком річний план закупівель, ухвалений на сесії за наполягання депутатів, зауважила, наприклад, таке: через відкриті торги планується залучати дорожників не тільки на „латки” (800 тис.), а й на посипання-прогортання (зазначено чомусь лише 50 тис.), на 100 тис. придбають світлодіодних лампочок – це ті, що модні, але тьмяні, на 30 – контейнери для роздільного збирання сміття. План аж рясніє закупами для мерії: ремонт і обслуговування авто – 15 тис, комп`ютери – 38 тис., оргтехніка – 29, їх обслуговування – 40, канцтовари – більше 28 тис. (з розрахунком і на ДНЗ), у випадку перевиконання бюджету – кондиціонери на 68 тис., ремонт кабінетів і гаража – 30, меблі – 40 та тощо-тощо.

Вписані до плану закупівель у розділі „з перевиконання” й придбання трактора для КП – 400 тис., пристрою для посипання доріг – 35, капремонт бульдозера – 300, ПКД на реконструкцію площі – 35. Може, все це – більше програма намірів, однак і вона виглядає, як атракціон нечуваної щедрості при декларованій суцільній економії.

Близько 1,4 млн. планує селище цьогоріч на „бюджет розвитку” – початок заміни водогону (схоже, зупинилися на відрізку від автостанції до „Царського села”). Залишається сподіватися, що його жде краща доля, аніж торік (реновації „Казки” покищо не сталося, як і початку „шотовеликої” води).

Не знаю, як там всі до єдиного депутати, а я з почутого і прочитаного ще не зрозуміла: всього дванадцять мільйонів у нашій спільній селищній скарбниці – це із двома „заощадженими” торік чи без оних?..

А давайте до того графіка додамо ще й оцей…

Із блоку питань відання комісії соцекономрозвитку рішення щодо виконання умов спецдозволу на водокористування у селищі того разу залишилося не прийнятим. З передісторії питання: щоб мати змогу підіймати воду із надр земних на потреби споживачів, у термін до 2019 року слід сплатити близько 400 тис. грн., бо залишимося без води (дозвіл на подальші 20 років). Кажуть, 50 тис. вже передбачено тарифом зі споживачів, протягом 2016 – початку 2017 років із бюджету слід сплатити 246 тис., зокрема, у 2017 – 164…

І тут, як завжди, „наша пісня гарна, нова, починаймо її знову”. Завели: питання недостатньо вивчене, відтермінувати, до розбивки на кілька років додаймо ще помісячний графік на рік… Представники КП трохи попояснювали і очі долу, голова – сама лояльність: відтермінувати? – ну давайте на січень, чи на лютий, чи як ви скажете…

Хоч так чи інак гроші доведеться віддати, але ж давайте той „Господар” вкотре протягнемо по граблях, згаємо і свій час, і чужий, аби вкотре показати, хто ж таки у селищі бачить себе господарем.

На довивчення відрядили і перелік селищного майна на приватизацію у 2017-ому році – аж з одного пункту – приміщення готелю, вірніше його невикуплених рештків на другому поверсі. Завернули з коментарем, що так і не побачили узагальненого переліку всього майна селища. Садківські ложки-черпаки чи люки й труби комунальників нікого не цікавлять, чулося в залі, бажають розпоряджатися будівлями. У цьому контексті зринули розмірковування і щодо того, що невдовзі, з утворенням об`єднаної громади, приміщення знадобляться нам для своїх установ, яких, вважають депутати, значно побільшає (?!).

Оскільки щастя почути чи почитати висновки комісії по вивченню стану очисних не мала, наводжу лише те, що народила гора – формулювання з рішення: інформацію взяти до відома…, „Господарю” зробити звірку обліку споживачів, з якими укладені договори на послуги з водовідведення, голові – визначити посадову особу, яка буде здійснювати контроль за роботою водопровідно-каналізаційних систем… І де тут про очисні?

Про „Порядок видачі дозволів на порушення об’єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів на території Варвинської селищної ради”, внесений до річного плану регуляторної діяльності, мабуть, і не згадала б у матеріалі, але вельмишановні згадали – скороченого інспектора. Хто ж тепер штрафуватиме порушників, може, Ви? – запитували у щойно премійованої голови…

Головне – вчасно очолити самоорганізовану колону

Показовим, як на мене, був розгляд звернення батьків учнів початкової школи райцентрівської ЗОШ і музичної школи щодо того, аби їх не переселяли з обжитих приміщень (звернення друкувалося у № 51 нашої газети 2016 р.).

Хоча зустріч у голови РДА з цього приводу з батьками відбулася і їх думка керівництвом району була почута, однак селище ухвалило наздогін і своє рішення: інформацію взяти до відома, порушити клопотання перед районом про „неперенесення” та про розгляд звіту директора ЗОШ.

Про розмежування „зон відповідальності”, адже мова про районні заклади, й цього разу не згадували, натомість депутати – поборники звітів озвучили тезу, що й нині їм мають звітувати всі керівники закладів й установ, розташованих у селищі. Сподобалась присутнім і думка перемістити музшколу у двоповерхове приміщення райвідділу освіти. Ото б завертілося, аби й справді ці установи були їх «парафією».

Голова селища, вислухавши думки батьків і депутатів, запевнила, що проблему врегульовано керівництвом району: нині всі залишаються у своїх приміщеннях. І навіть повідомила, що районом плануються кошти на будівництво теплого санвузла у музшколі, який, мовляв, за відсутності кращої альтернативи, заплановано на місці… кабінету директора (сміх у залі). А якщо серйозно, то це – саме той випадок, коли кожен має займатися своєю «зоною відповідальності».

Розробив тему – і гуляй звідси…

Блокові земельних питань, як завжди, передувала низка заяв про конфлікти інтересів – це коли депутати виносять на розгляд ради свої приватні питання – отримання ділянок, їх оформлення тощо. І варто зауважити, це стало таки аж занадто поширеним явищем – або Варва – не таке вже й велике село, або у отриманні землі є рівні перед законом і рівніші.

Цього разу заяви були пов`язані із виділенням земельної ділянки під будівництво гаражів неподалік колишньої котельні по Садовій. У тому списку із 14-ти майбутніх забудовників значився заступник голови селища С. Бейкун, який, схоже, й ініціював те будівництво. Але судячи з того, як пішло обговорення (аж згадався фільм радянських часів з назвою «Гараж») і як не пішло рішення, якраз він, а може, ще немало інших, на думку радівських активістів, у тому розкладі зайві. Певно ж, це не про трьох селищних обранців, котрі теж значилися у списку на гаражі.

Озвучено формальний привід для відмови – не було належного інформування населення, що така забудова можлива, а давайте розробимо порядок виділення (між іншим, один з таких «порядків» ми всі вже бачили на ремонті вулиць) і т.д. Цікаво, як ділитимуть, коли дійсно зійдуться всі бажаючі… «Галасували» ж так: 11 «за», 6 утрималися, рішення не прийнято.

Отож, насамкінець у «пис-писі»: мораль цієї байки, як і всіх попередніх, така – хіба комусь ще не зрозуміло, що будь-який селищний розподіл – коштів, землі, портфелів, запотиличників – то виключна прерогатива не громади, а десятка вельмишановних.

Є. Зима