Майбутнім пенсіонерам на замітку

Відповідно до статті 48 КЗпП України – трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Питання щодо виготовлення трудових книжок, їх зберігання та внесення записів, зокрема, про прийняття, переведення та звільнення працівника, регулюється відповідно Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників №58 трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та організаційно-правової форми або у фізичної особи понад п’ять днів.

Записи про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, присвоєння розрядів, рангів, нагородження, заохочення, звільнення вносяться до трудових книжок (вкладишів до них) роботодавцем на підставі оригіналу наказу (розпорядження) не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення — у день звільнення, і мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи про переведення і звільнення повинні містити посилання на відповідний пункт, статтю закону.

Із кожним записом про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення власник трудової книжки повинен бути ознайомлений під розписку в особовій картці працівника за формою №П-2, затвердженою наказом Державного комітету статистики України та Міністерства оборони України від 25 грудня 2009 року №495/656.

Стаж роботи для призначення пенсії визначається за даними трудової книжки за періоди роботи до 1.01.2004. Після цієї дати стаж рахується за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Якщо трудова книжка втрачена чи в ній не внесені дані про певні періоди роботи, стаж до 1.01.2004 можливо підтвердити довідками підприємств про період роботи, виданими на підставі первинних документів (наказів на прийом та звільнення, відомостей на виплату заробітної плати тощо).

Якщо підприємство ліквідоване та документи не збережені, є можливість підтвердити стаж показаннями свідків, які працювали та мають документи про свою роботу в той же час на тому ж самому підприємстві або в одній системі.

Але слід зазначити, що, крім підтвердження стажу роботи, трудова книжка – це один із документів, який свідчить про те, працює особа чи ні. Ці дані необхідні при встановленні до пенсій надбавок на непрацездатних утриманців (дітей до 18 років), індексації пенсій та при визначенні права на перерахунок пенсії в зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (працюючі пенсіонери права на це не мають).

У разі зміни прізвища, імені, по батькові, дати народження власника трудової книжки, виявлення неточних або неправильних записів, зміни рішення, наприклад щодо підстави звільнення, має бути внесено відповідні виправлення або зміни в трудову книжку працівника.

Згідно з пунктом 2.6 згаданої Інструкції №58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується роботодавцем, де було зроблено відповідний запис.

Зазначені вище виправлення повинні повністю відповідати оригіналові наказу (розпорядження) або інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

На практиці ведення, облік і зберігання трудових книжок покладається наказом керівника підприємства на одного з працівників служби персоналу, а за її відсутності — на іншу посадову особу.

А. Давиденко,
головний спеціаліст-юрисконсульт Варвинського
об’єднаного управління ПФУ