Фальстарт позачергової.
І знову мостяться …в «Мостище»

Мабуть, не тільки і не стільки поточні фінансові й організаційні питання раптом покликали селищних обранців на 22-гу позачергову сесію, котра пробувала зібратися минулої п`ятниці, 16 грудня. Першим питанням із порядку денного на півтора десятка позицій значилося таке: „Про звернення до суду”, у проекті рішення з цього приводу вказані й відповідачі – районна рада і фінансове управління РДА, тож таким представники селища бачать продовження дискусії, хто і в яких обсягах має фінансувати селищні садки.

На призначену годину початку сесії бракувало одного депутата до належного кворуму, тож колеги, готові до голосування, помітно нервували. Телефонуйте тому чи іншому депутатові, пошліть машину, їдьте особисто – напружували очільницю ради, і вона методично обдзвонювала відсутніх, слухала їх пояснення, наполегливо запрошувала. Особливо нетерплячі навіть пропонували влаштувати сеанс голосування телефоном. Не менш чудернацько, зважаючи на суть чільного питання сесії, звучала й пропозиція: ось давайте звернемося до голови райдержадміністрації, мовляв, хай забезпечить явку депутатів із числа працівників РДА.

Один із обранців обмовився, що десь за годинку таки зможе прибути, тож всі охоче зголосилися чекати. І, щоб заповнити те очікування, В.Саверська-Лихошва розпочала інформувати колег щодо „Різного”, котрим зазвичай завершується кожна сесія.

Перше. Так зване е-декларування доходів чиновництва. Воно торкнеться, як наголосила, не тільки працівників ради, а й очільників ДНЗ і комунального підприємства та депутатів ради. І доки ті обдумували майбутню мороку, роз`яснила, що складнощів процедурі додасть необхідність виготовлення електронних „ключів”, відтак запропонувала робити це організовано, зібравши документи у раді. Між іншим, уникнути декларування або штрафу не вийде, навіть склавши повноваження депутата, адже звітуватимуть у відкритий доступ про доходи і майно за 2016-ий рік.

Друге. Оренда або придбання автовишки для обслуговування вуличного освітлення. Давайте порадимося, говорила очільниця селища, як вирішити це питання, бо спецтранспорт, придбаний радою з благословіння депутатів попередньої каденції, має серйозну ваду – хоч паспорт на нього і довиготовили опісля необдуманого колегіального придбання, однак у ньому чорним по білому: підіймач має певний „некомплект”. Відтак допустити до роботи на свій страх і ризик – охочих наразі немає. „Може, якийсь дурак купить…” без надії сподівається голова.

Радилися-радилися, завершили ж обговорення тим, що ось давайте кинемо клич всім охочим, може, й знайдеться підприємець, який не побоїться відповідальності, звісно ж, за окрему плату (у прилуцьких комунальників орендують так: 3 тис. грн. за 8 год. роботи). Або ж треба придбавати знову, бо роботи такій техніці чимало – 11 вулиць селища не освітлюються.

І насамкінець, третє із „Різного”. Нарешті порадилася рада й про розміщення нового сміттєзвалища, але, судячи із почутого, мабуть, хай би й далі робили вигляд, що це не їх клопіт.

Валентина Василівна нагадала, що проти розміщення нового зловонного об`єкту у кар`єрі „Мостища” протестує чимало варвинців (про гнідинчан призабула) і повідомила, що протягом року районна комісія спільно із селищною радою вивчали альтернативи. Наразі рекомендують мерії такі: вже згадуваний раніше ярок за аеродромом у напрямку Світличного, або інший ярок далі за діючим звалищем і „біоямою”, але там, мовляв, на заваді води, що „входять і виходять у нього”, або інша місцина за лісосмугою у напрямку Леляків.

Останню відкинули одразу, адже тут неподалік дитячий табір „Веселка”. Навіть і за нормами розміщення таких об`єктів, наголосив голова комісії соцекономрозвитку А.Хотін, відстань до зон відпочинку має бути не менше 3 км. І невдовзі депутат від гнідинцівської околиці вкотре наполегливо повів мову про те, що кращого місця, аніж „Мостище”, годі й шукати.

Хоч голова й намагалася послатися на якийсь „грізний лист” від екологів, переконувала, що з грудня 2016 року втілити цей намір вже й неможливо, адже надалі облаштування простих звалищ – поза законом, можна лише зводити полігони (це складна інженерна споруда – ПКД на об`єкт і мільйонів кілька на зведення), однак у „Мостище” наші вельмишановні замостилися знову гучно і наполегливо.

С. Старенченко: хоч на календарі і грудень-Рубікон, а чи не спробувати скочити на потяг, що віддаляється – „добре попрацювати” і почати обживати „Мостище”. А. Хотін: треба міряти не метрами до хат, а майбутніми витратами на будівництво: „Тепер ми влітаємо на 4 мільйони через ваш мораторій, якого ми не приймали…” Керуючий справами виконкому Є.Шкуліпа мусив вивести на екран рішення вже нинішньої каденції, яким призупинялася процесія з новою сміттярнею.

В очікуванні „недостаючого” до кворуму і судового позову депутата говорили досхочу, розглядали карти з Інтернету, виведені на екран проектора. Згадували, а хто ж той добродій(ка), котрий „замутив” фіктивний мораторій. Згадали й сусідів нинішнього, холодницького, звалища, мовляв, люди нюхають і сподіваються на нас, ми їх ось вам організуємо на сесію. Так, ніби з відкриттям у „Мостищі” другого звалища перше кудись чарівним способом випарується?..

Хлопці, ну куди це годиться – сміття буде просто на трасі, пробувала подати голос Т.Чеберда – якщо не помиляюся, чи не єдина із присутніх півтора десятка депутатів. Інші ж або відмовчувалися, або голосно ратували: тільки „Мостище”…

Словом, опісля почутого додати можна хіба таку ремарочку: дійсно, справа не в метрах до знака „Варва” чи крайніх хат, як говорив один з активістів депкорпусу, бо хмарки з діоксинами (побічне явище „гниюче-тліючих” звалищ, котре, кажуть, суттєво впливає на онкозахворюваність) подолають їх майже за однаковий проміжок часу. Люди ж просили звалище розмістити подалі від всіх – і рудян чи підгорян, і гнідинчан, леляківців чи світличненців.

…Хоч цитувати себе – для журналіста справа остання, однак нагадаю написане рік тому. Переповідаючи цікавинки минулого сходу селища, де, власне, чимало варвинців і висловили вголос своє обурення щодо зазіхань на „Мостище”, а голова розрядила напруження мораторієм, я застерігала: „…рік збіжить швидко і в сухому залишку матимемо лише „підготовлений” кар`єр і нікого винного. Мовляв, всі хотіли допомогти людям і не змогли. – І далі за текстом. – … питання нового звалища у селищі – із категорії тих, достойним чи недостойним вирішенням яких саме і входять в історію, в людський спомин.”

Рішень ні щодо судової тяжби з районом, ні щодо сміттярні того разу не приймали, депутата до кворуму так і не діждали, проте вже 20-го грудня 22-га позачергова таки відбулася: і позов підтримали, і „Мостище” знов мостили.

Є.Зима

„Пис-пис”. Перепрошую, випустила з викладу: на позачерговій, що не відбулася, раптом похопилися, що листопадове рішення про передачу діючого звалища на баланс КП (ухвалювали без обговорення, на сесіях ген-ген, присвячених „удосконаленню” селищного благоустрою, ініціював Д.Павленко) краще б …відмінити. Голова поінформувала, що дійсно доведеться розробляти додатковий тариф для споживачів на його утримання, бо нині платимо лише за вивіз. Цього разу двома руками „проти” передачі-прийняття халепи директор „Господаря”, бо штрафи за стан звалища, як би його не окучували-городили, господарюючій організації загрожують суттєвіші, аніж органу самоврядування. Послухали, а от говорили більше про ромів, які нині сортують сміття, і, мовляв, з того бізнесу треба б і у селище свій „гешефт”.