До Дня Незалежності України

Їх відомі імена 

Команда гімназійних інтелектуалів „Фенікси-І” з наставником Олександром Дегтяренком.

Вже традиційно, впродовж багатьох років, велика група нафтовиків, хліборобів, учителів, медиків, представників інших галузей Варвинщини заохочуються тим, що до Дня Незалежності України їх портрети вміщуються на районній Дошці пошани. І нині колективи рекомендували своїх найкращих працівників, хто служить за приклад у праці й побуті, громадському житті. І портрети знаходитимуться на Дошці пошани цілий рік – аж до наступного свята Незалежності.

Доречно зазначити, що цьогоріч буде дещо змінено обличчя Дошки пошани, якій уже більше півтора десятка літ від заснування. Отож, поряд з іншим, нині будуть обладнані стенди, де вміщуватимуться імена кращих колективів, котрі мають високі здобутки в царині спорту, туристсько-краєзнавчої роботи, культури, науково-дослідницької діяльності школярів тощо.

Учні Озерянської одинадцятирічки – переможці Всеукраїнського конкурсу школярів та учнівської молоді „Вчимося заповідувати – ІV етап” та обласного етапу Міжнародного конкурсу „Globe”.

Так що нинішнього року на Дошку пошани вмістимо фото­знім­ки баскетбольної команди райгімназії – учасниці шкільної баскетбольної ліги 3х3 з-поміж школярів області; абсолютних чемпіонів у змаганнях з футболу серед учнів району у чемпіонатах „Золота осінь” та „Кубок весни”; фіналістів обласного етапу Всеукраїнського спортивно-масового заходу „Олімпійське лелеченя”. Знайшли тут місце фотознімки команди гімназії „Фенікси-І” – переможця районного чемпіонату з інтелектуальних ігор „Віват, інтелект!” серед школярів Варвинщини; призерів (ІІІ місце) Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції учнівської молоді з активним способом пересування „Мій рідний край” та учасників ІІ Всеукраїнської історико-краєзнавчої конференції учнівської молоді „Державотворчі процеси в Україні: через віки

Вихованці туристсько-крає­знавчого клубу „Ніка” районного Будинку школярів.

у ХХІ століття”, вихованців туристсько-краєзнавчого клубу „Ніка” райбудинку школярів; команди турклубу „Бригантина” – переможиці Кубку України з пішохідного туризму з-поміж юннатів. Вміщено також портрети членів волонтерської групи райцентрівської школи; жіночого вокального ансамблю української пісні „Антонівчанка” з с. Антонівка; дитячого хореографічного гурту „Веселка” Журавського СБК; хору ГПЗ. Є тут і портрети переможців ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології, біології, ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України та Всеукраїнського конкурсу раціоналізаторських і винахідницьких проектів еколого-натуралістичного напрямку, учнів Озерянської школи; переможців Всеукраїнського конкурсу школярів та учнівської молоді „Вчимося заповідувати – ІV етап” та обласного етапу Міжнародного конкурсу „Globe”, учнів Озерянської одинадцятирічки.

Юні волонтерки із Варвинської ЗОШ: Оля ХАЖАНЕЦЬ, Віка БОЙКО, Інна БАХМАЧ, Аліна СКНАР, Світлана ПОЧЕП, Альона КОШЕЛЬ, Іра ПЕДЯШ.

Сподіваємося, в оновленому вигляді районна Дошка пошани буде до душі як тим, чиї знімки тут вміщені, так і всім варвинцям.

Як завжди, найчисле­ннішими є представники нафтовицької галузі району, сільського господарства. Тут чималу групу представляють працівники ГПЗ – 5, видобува­чі вуглеводневої сировини – 4, працівники сільгосппідприємств – 4. Серед нагороджених 12 чоловіків і 16 жінок. Переважно то – ветерани праці, але є й молоді працівники.

Гнідинцівський завод – підприємство, котре ніколи не спить: одна зміна приходить на місце іншої, а ту міняє іще інша. І так день у день, ніч у ніч.

Добре знають у колективі ГПЗ молодого робітни­ка Євгенія Холода. Йому лишень 24 роки, проте зажив він з-поміж заводчан заслужену повагу, бо роботу знає добре, її виконує добросовісно. Стаж роботи Є.В. Холода на заводі електрогазозварником цеху автоматизації виробництва та автоматизованих систем управління 4 роки. Постійно вдосконалює кваліфікацію.

А от у оператора технологічних установок ЦП і СН Наталії Бойко робоча практика на ГПЗ 36 років. Зарекомендувала себе умілим, ініціатив­ним працівником, дисцип­лінована, авторитетна з-поміж колег по роботі.

Знають і цінують за сумлінність, ініціатив­ність, добросовісне став­­лення до роботи лаборанта хіманалізу хіміко-аналітичної лабораторії Людмилу Бобир. Близько двох десятків літ трудиться на підприємстві і з роботою справляється якісно, вчасно.

Тривалий час на ГПЗ і комірник РМУ Людмила Смаглюк. До обов’язків вона ставиться відповідально. Ось уже 24 роки на заводі машиніст насосних установок ЦПВП Антоніна Хуторна. Гар­ний фахівець, повністю віддає роботі своє щире, добре серце.

Для того, аби ГПЗ мав сировину для переробки, багато докладають зусиль безпосередні видобувачі нафти, допоміжні служби. Серед них оператор з видобутку нафти й газу НГВУ „Чернігівнафтогаз” Олек­сандр Мельник. Із загального стажу роботи він 37 років у нафтовій галузі. Бригада, в якій трудиться Олександр Васильович, постійно справ­ляється з виробничими завданнями. І приклад у роботі показує ветеран колективу.

Професійно виконують свою роботу помбурильника капремонту свердловин 4 розряду цеху капітального і підземного ремонту свердловин Олександр Архіпов, машиніст тру­бо­укладача VІ розряду АК-2 УТТ Микола Черноконь, електро­­мон­тер з ремонту і обслуговування електроустат­кування V розряду ПРЦЕЗУ Михайло Юрченко.

Ще в дитинстві у Михайла Панасенка виробилося любовне ставлення до техніки, зокрема, автомашин. Його завжди коробить і нині, як бачить обшарпаний або непомитий автомобіль. Обрав Михайло Віталійович технічний фах – став машиністом з цементування свердловин. У нього VІ кваліфікаційний розряд. У цеху інтенсифікації видобутку нафти 10 років. Спочатку був слюсарем з ремонту автомобілів, а нині – машиніст. Уважний, охайний у роботі, на перше місце ставить правило: дотримуйся правил безпеки праці.

Людині, про яку піде мова, 60. З цих прожитих літ 32 віддав роботі в царині медицини. Майже три десятки років трудиться у Варвинській ЦРЛ. Це – Віталій Гундир, завідувач неврологічним відділенням. Досвідчений фахівець, він любить свою професію, впроваджує у медичну практику сучасні методи дос­лідження у галузі неврології. У Віталія Федоровича І кваліфікаційна категорія лікаря-невропатолога.

У райлікарні знають і шанують подружжя Гундирів. Немало хорошого можна почути про берегиню цього сімейства Наталію Володимирівну. 36 років – така медична практика цього лікаря. Вона лікар-терапевт дільничний КЗОЗ „Варвинський ЦПМСД”. „Чесна, справедлива, розумна, ввіч­ли­ва, сумлінна, відповідальна, кваліфікований лікар і чудова жінка”, – так характеризує керівництво КЗОЗ Наталію Гундир.Подружжя виховує двох доньок і сина.

Тракторист СТОВ „Цукровик” Анатолій Васюк завжди притримується правила: „Умій робити свою справу”. І з ним іде через усе трудове життя. А воно в Анатолія Миколайовича складає 23 роки. Половину цього періоду – в „Цукровику”. Анатолій Васюк справжній професіонал, досяг у роботі неабиякої майстерності.

У кожного в пам’яті, перш за все, те, чого він торкнувся особисто, до чого, як мовиться, причетний. Все життя і Валерія Заровського – інженера-механіка ТОВ „Гнідинці-Агро”, і Віктора Терна – керівника інженерної служби СТОВ „Дружба-Нова”, минуло в селянських турботах. Загальний трудовий стаж у них різний, але ставлення до праці однакове – здібні й відповідальні керівники, відверті у спілкуванні з людьми, компетентні, чуйні, врівноважені, ініціативні.

Все життя начальника сервісної служби „Дружби-Нової” Олександра Мітли, як на долоні. Всі знають його позицію: без вогнику в душі не радує ані праця хлібороба чи нафтовика, ані будівельника чи лікаря. Олександр Вікторович фахівець досвідчений. Адже стаж роботи має близько 40 років. І хоч у „Дружбі-Новій” практично недавно, проте зарекомендував себе з найкращого боку. Має високу професійну культуру, раціонально планує роботу, врівноважений, цілеспрямований, уміє наполегливо й аргументовано, коректно відстояти свою позицію, власні переконання.

Знають у цеху переробки продукції ТОВ „Журавка” формувальника ковбасних виробів Світлану Шуманську з найкращого боку. Завжди першою виручить, розсудить, не образить, допоможе. Працювала в сільгосппідприємстві на різних роботах – термістом, підсобною робітницею консервного цеху. І скрізь намагалася заслужити довір’я, повагу людей. Доброзичлива, комунікабельна, гарна мама й дружина.

Керівництво освітньої сфери району рекомендувало занести на районну Дошку пошани вчителя-логопеда ДНЗ „Джерельце” (Варва) С.В. Велику, заступника директора з виховної роботи, вчителя російської мови і зарубіжної літератури Озерянської школи В.Н. Антоненко, директора райбудинку школярів Н.М. Павлову, а також І.М. Падалку – учителя Варвинської школи.

Кожному з названих педагогів притаманні сумлінність, діловитість. Світлана Володимирівна в дитсадку працює 13 років. Відповідальна, добросовісна, працьовита, гуманна, доброзичлива.

Наталія Михайлівна, маючи більше ніж сорокарічний стаж роботи, в колективі Будинку школярів трудиться 30 літ. Цілеспрямована, вимоглива, толерантна.

Великий педагогічний стаж роботи у Валентини Никифорівни – майже півстоліття. На посаді заступника директора – близько 40 років. Працює творчо, на перспективу, відзначається педагогічною майстерністю, прагненням зробити навчання цікавим, доступним, ефективним.

Ірина Миколаївна вважається одним з кращих педагогів Варвинської школи. Вона сповна віддана професії – характеризують вчительку в колективі.

Як обробник виробів ТОВ „Тозіналі” Сергій Хідченко зажив слави здібного фахівця. Працелюбний і відповідальний, має відмінні показники в праці.

Здавалося б, скромнішу професію, аніж листоноша, й віднайти годі. Носиш людям листи, пресу, допомагаєш і тим дістаєш подяку – от і все. Одначе виявляється, ні, не все. Стосунки, взаємовідносини зі своїми підопічними в листоноші ВПЗ Журавка ЦПЗ №3 Оксани Харченко значно багатші, глибші. Диктуються вони товариськістю, турботливістю, добрим серцем Оксани Василівни. Її сільчани люблять, шанують, ставлять за приклад.

Потрібну й благородну професію має соціальний працівник відділення соціальної допомоги вдома терцентру соцобслуговування (надання соцпослуг) Ольга Коломієць. Добросовісна, сумлінна, ввічлива, привітна – такі риси характеру обов’язкові для таких, як вона. Тому недарма Ольга Петрівна має заслужений авторитет серед колег і населення району.

Як мовиться, літа голови ветеранської організації Дащенок Катерини Парахненко повернули на зиму, але вона й далі залишається оптимістом, енергійною, бадьорою, вірить людям, з якими в одному строю ось уже півсотні літ. Немало й цікаво розповідає про сільчан в районній газеті, організовує пенсіонерів на роботу з благоустрою села, особливу увагу надає одинакам, хворим землякам тощо.

Активна громадянська позиція прослідковується і в житті пенсіонерки Г.М. Нестеренко, яка свого часу працювала на ГПЗ. Має солідний робочий стаж – 38 років. Як член громадської організації „Ветерани Гнідинцівського ГПЗ” Галина Миколаївна є автором багатьох цікавих ідей щодо реалізації масових заходів з ветеранами, бере активну участь у впорядкуванні селища – як художник, вона реставрує художні плакати тощо.

Живе в Журавці чудова людина, з високими духовними і моральними якостями – мати-героїня Лідія Самойленко. Вона народила і виховала п’ятьох діток, а ще взяла під опіку й піклування шістьох. Всі діти працелюбні, добрі, щирі. Для них у сім’ї Лідія Іванівна створила всі необхідні умови.

Далеко за межами району відоме ім’я Інни Рубан-Оленіч – жінки неординарної, творчої. Знають її в Гнідинцях, де народилася, виросла, де радувала і радує земляків чудовим співом, бо керує народним аматорським вокальним жіночим ансамблем „Мрія”, знають і у Світличному, де вчителює, навчаючи діток музичного мистецтва, знають і у Варві, де викладає хореографію у КЗ „Варвинська ДМШ”. За свої трішки більше, як 30 років, Інна Іванівна здобула безліч нагород за участь у різного рівня заходах. Зокрема, має диплом ІІІ ст. за участь у Всеукраїнському фестивалі родинної творчості „Мотив для двох сердець”, разом з мамою, В.І. Рубан, виступала у номінації „автентичного фольклору”, посівши І місце на відбірковому конкурсі Всеукраїнського фестивалю популярної пісні та сучасної музики „Червона рута”, здобула грамоту й диплом І ст. Х Міжнародного молодіжного фестивалю „Мистецькі барви”, ставши володаркою „Золотого скрипічного ключа”. Вона володарка грамот і дипломів як учасниця ХІІ, ХІІІ і ХV Міжнародних молодіжних фестивалів „Мистецькі барви” тощо. Про авторитет і пошанування талановитої жінки свідчать нагороди – почесні грамоти РДА, управління культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської ОДА, відділу освіти РДА.

Нинішній рік став ювілейним у житті С.Г. Хідченка, який відзначив своє 40-річчя, О.В. Харченко – 40 та В.Ф. Гундира – 60 років, а також 40-річним трудовим ювілеєм для В.П. Терно і 25-річним для С.М. Шуманської. А ось тепер до цих свят приєднується ще одна подія – занесення портретів згаданих працівників на районну Дошку пошани.

Отож щире вітання зі святом – Днем Незалежності України, і сердечні побажання всього найкращого в житті. Нехай буде більше приводів для радості, частіше підноситься настрій, хай збувається задумане, примножується все добре, гарне, улюблене, а із зустрічей приємних і усмішок, ніби з дрібних часточок, хай складається щастя.

О.Філоненко, керуючий апаратом РДА

Дошка пошани – 2017