Архіви категорій: Видатні земляки

«ВСЬОГО ДОСЯГ САМ…»

Наші ювіляри

Велике значення для розвитку, самооцінки та піднесення рейтингу громади має підтримка її з боку земляцтва. Багато прославлених земляків свого часу виїхали й проживають у столиці України – Києві.

Так історично склалося, що перебуваючи в стольному граді, ці самодостатні люди не поривають стосунки зі своєю малою батьківщиною – Варвинщиною. Особливо такі стосунки стали помітними, коли Варвинський осередок Чернігівського земляцтва в Києві очолив озерянчанин, талановитий організатор нафтовицького виробництва, неперевершений менеджер та життєлюб, романтик у душі та філософ у серці – Володимир Зуб Читати далі

ВІН БОРОНИВ УКРАЇНУ

На виконання президентського указу щодо вшанування 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та з нагоди відзначення 101-ої річниці бою під крутами 22 лютого у Варві відбулися урочистості зі вшанування пам`яті учасника визвольних змагань, командира Українського війська у бою під Крутами, уродженця села Дащенки А.М. Гончаренка – на адмінбудівлі, де знаходяться районна рада і райдержадміністрація, відкрито меморіальну дошку, у будинку культури відбувся пам`ятний захід за участю артистів обласного філармонійного центру фестивалів і концертів. Читати далі

ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ВИДАТНОГО ЗЕМЛЯКА

Наш славетний земляк, професор Варшавського університету Г.Ф. Вороний, визнаний фахівцями, як один з найяскравіших талантів у галузі невтомного пошуку – теорії чисел. За своє коротке життя вчений написав дванадцять праць. Побудовані математичні об’єкти-діаграми Вороного з часом стали широко використовуватися у багатьох актуальних напрямках науки – комп’ютерній графіці, геометричному моделюванні, створенні штучного інтелекту тощо. Його роботи використовуються фахівцями різних галузей знань у багатьох країнах світу і нині. Читати далі

ЩОБ ПАМ`ЯТАТИ

Цю ініціативу голови селищної громади ще задовго до її втілення немало хто критикував. Продовжують і нині, коли на центральній площі, вздовж тротуару біля клумб і пам`ятника Шевченку, безпосередньо у тротуарну плитку вмурували перші гранітні зірочки з іменами відомих варвинців. Хтось не сприйняв задуму на американський штиб – як це, ходити по прізвищах людей? Хтось обговорює кандидатури увічнених і чому саме вони стали першими на алеї. А інші, до речі, як і я, говорили, а може б краще прикласти сили і кошти на ремонт асфальту та інші практичніші речі…

Проте, постоявши у гурті земляків на відкритті Алеї відомих варвинців, послухавши відгуки, подивившись в очі „нині здрастующим” номінантам і рідним тих, кого вже немає серед живих, мій скептицизм похитнувся. У такий спосіб чи в інші, а дійсно, пам`ять про кращих серед нас залишати треба. Щоб під пресом буденності, соціальних негараздів ми не втрачали моральних орієнтирів. Щоб пам`ятали тих, кому завдячуємо усім кращим довкола… Читати далі

ВІН ТЕЖ ІЗ ПЛЕМЕНІ СІВЕРЯН

У літературній  вітальні

Цьогорічного червня чудова звістка  про перемогу В.І. Ворони у представницькому літературному конкурсі  кому нагадала, а кому –  й вперше сповістила, що мешкає серед нас, варвинців, чудовий, самобутній письменник. 2013-го року він завершив роботу над своїм першим твором – повістю „Одвічний дух Десни”, а нині його другий твір – роман „Відступник”, на подив всім землякам з Коропщини, де народився, і з Варвинщини, де мешкає нині, виборов високу міжнародну літературну премію „Коронація слова”. Про це наша газета повідомляла у одному з червневих  номерів.

Володимир Ворона – теж із племені сіверян, як і герой його історичного роману. Отож на зустрічі у літературній вітальні Варвинського будинку культури правічним духом Десни,  шани до роду-коріння, глибокого розуміння нашого ментального взаємозв`язку з предками, теплим відгуком про малу батьківщину – Короп, і водночас легкістю й настирливістю, з якими завжди брався до нових справ, була просякнута його розповідь про себе, про своє чудове захоплення, про цікавинки того пласта минувшини, який вивчав у ході роботи над історичним романом про часи дохристиянської Русі.  Читати далі

ГОЛОС ПАМ’ЯТІ ІЗ СИВИНИ ВІКІВ

Нащадок роду Горільченків Сергій Єлєцьких з дружиною Інною під час відвідин Варви.

„У темні часи добре видно світлих людей”. Еріх Марія Ремарк.

Колись Бернард Шоу сказав, що аж ніяк не пізно вийти з натовпу, попрямувати за власною мрією, рухатися до своєї мети. Звичайно, наш земляк Юхим Горільченко навряд чи знав цього письменника, хоча й був розумним, як і Бернарду Шоу не було знаним ім’я простого селянина з невідомої Варви. Але, як на мене, письменник сказав так влучно, ніби на адресу Юхима Петровича. Адже не кожен був здатен розпорядитися долею так, як це зробив він: вийшов із сірої юрби, тому й став „світлою людиною”, тобто таким, як бачив неординарних особистостей Ремарк.

Справді, Ю.П. Горільченко – постать непересічна. Славився у Варві щедрістю, патріотизмом, меценатством. Маючи неабиякі статки, свою доброчинність проявив особливо яскраво у роки, як влада була в руках більшовиків. Хоча про нього ходить чимало міфів, але зробив він і вдосталь реальних допропорядних справ, проявляв добродушність і доброзичливість до неімущих земляків, зрештою, і до влади. Поважав Юхим Петрович її чи ні, сказати важко, а вже тепер і неможливо. Одначе, мабуть, будучи мудрим, вирішив не так, як усі: чому не віддати нажите трудом, бо все одно заберуть, та ще й на Соловки запроторять. Читати далі

ВІДЗНАЧЕНО 150-У РІЧНИЦЮ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГЕОРГІЯ ВОРОНОГО

Вже стало доброю традицією у Журавці проводити урочистості на честь дня народження славетного земляка, шанованого в усьому світі ученого-математика, професора Варшавського університету Георгія Вороного, який народився 28 квітня. Тож в переддень славного ювілею журавчани вітали на своїй хлібосольній землі поважних гостей – київську делегацію з національного університету ім. М.Драгоманова на чолі з деканом фізико-математичного факультету Миколою Працьовитим і співробітників інституту математики національної академії наук, представників обласного управління освіти – директора Прилуцького аграрного та в.о. директора гуманітарного коледжів Павла Чернікова і Юлію Шакуру. Читати далі

Олександру Покидьку, талановитому письменнику і сильній духом людині, – 60

Сердечні привітання з ювілеєм адресують Олександрові Петровичу ПОКИДЬКУ члени районного літературного клубу «Первоцвіт» та засновниця клубу Алла Лисобикова, редакція районної газети.
Душею зичим не старіть, минулих днів не помічати, а з кожним роком молодіть. У радощах земних купайтесь, радійте доброті людей, і, якщо можна, постарайтесь зустріть столітній ювілей!

Олександр Покидько: «Зі шкіри лізтиму,
щоб жити якомога довше»

 Олександр Покидько став інвалідом у 25 літ. Відтоді прикутий до ліжка. Сьогодні йому 52 (передрук з ”Вісника Ч” 2010 року – прим. редакції). Два роки тому у львівському видавництві «Свічадо» вийшла його книга оповідань та верлібрів «По шляху долі своєї», а у 2009-ому в «Чернігівських оберегах» — повість «Отруєна кров». Знайомство з творами автора вразило. Захотілося познайомитися з людиною, яка так гідно долає біду. Читати далі