Архів категорії: Місцева влада

Із сесії селищної ради

ПОГАНИЙ ЗНАК

Для владців будь-якого пошибу і калібру режим роботи, коли люди до них не пишуть і не ходять, нічого не вимагають і навіть не просять, – то знак недобрий. Говорити, що й місцевий електорат раптом став всім задоволений, не доводиться, а от у бажанні й спроможності вельмишановних допомагати, схоже, поволі зневірюється.

Моя незатишна «ложа преси» у селищній мерії протягом останніх сесійних зібрань все частіше залишається майже в одинокості. Раніше тут, при вході до гучної дискусійної зали чи пак поближче до виходу з неї, присідали прохачі коштів, доріг та інших благ цивілізації, а нині немає навіть зарічанського завсідника мерських зібрань О.І. Нагнойного (разом із сусідами мріє хоча б про відтинок асфальту на його Трудовій). далі

Із засідання виконкому селищної ради

„Юрособа” зареєструвалися і просять:
Штат нам! І бюджет!

Останнє станом на кінець літа засідання виконавчого комітету селищної ради, як і кожне зібрання під склепінням сучасної селищної мерії, хоч було і не затяжним, але теж мало свої родзинки. Зокрема, у арсеналі агрументів комунальників щодо необхідності затвердження нових тарифів на централізоване водовідведення з`явився новий і несподіваний, навіть відчайдушний – …труба. Вірніше її шмат у руках очільника КП. С. Садовий його десь хутко віднайшов і доставив у дискусійну залу, коли розгорілося чергове архіважливе і принципове вивчення (як і зазвичай, із гучного „заспіву” головного радівського вивчальника Д.Павленка): який же діаметр труби слід вказувати у документації на тарифи – зовнішній чи внутрішній? «Сотка» вона і є «сотка» – відчайдушно аргументував очільник з трубою в руках… далі

Із засідань виконкому селищної ради

ВКОТРЕ ПОБАЛАКАЛИ… СІЛИ І ЗАПЛАКАЛИ,
або На авторитетне „Ні-ні-ні!” завжди є не менш авторитетне „Так-так-так!”

Хоч на порі спекотне літо – як не крути, а в діловій активності й у нашій глибинці відчувається така собі сієста, проте і на червневому, і на липневому засіданнях виконавчого комітету селищної мерії розглянуто цілу вервечку поточних питань із буднів цього самоврядного органу. Саме через сито погодження виконкому більшість рішень і потрапляють на затвердження сесії. Тож дискусія, хто головніший або хоча б хто перший – куриця чи яйце, рада чи виконком, триває. І коли до нинішньої каденції ради виконавчий комітет виконував ніби дорадчу ролю при ній, то нині, аби довести окремі з проектів рішень до сесійної зали, очільниці селища і її, як висловлюється Валентина Саверська-Лихошва, команді, мабуть би, простіше було підкорити Еверест чи хоча б Арарат.

Особливо принципові баталії зазвичай розгортаються на виконкомі довкола діяльності єдиного селищного громадського підприємства – КП „Господар”. Так, і цього разу комунальники поткнулися на засідання із наміром підвищити тариф на централізоване водовідведення. Стверджують, що діючий змушує працювати у збиток. Навіть аби й не звучав вголос вражаючий відсоток майбутнього зростання – на 65% одним махом, але тривалість і результат того розгляду однак не складно передбачити. далі

Із сесій селищної ради

Ловкенька особа для заведення
у владу „зацікавлених осіб”

Перш ніж подати виклад чергової серії „селищеади”, зауважу: так-таки так, наполегливість (в даному випадку, ніби мертва пітбуляча хватка „зацікавлених осіб” у мерську ногу) міста бере, чи пак їх мерії. З дев`ятої (!) спроби – епопея тривала з осені 2015-го, з часу обрання нинішньої каденції ради – ентузіасти реєстрації юридичної особи „Виконавчий комітет Варвинської селищної ради”, таки протягли депутатським голосуванням свій стратегічний намір. Хоч профільна комісія останню редакцію положення про виконком і рішення, де значилося: голові – забезпечити держ­реєстрацію юрособи, можна вважати, й не підтримала – 2 „за”, 1 „проти”, 2 „утрималися”, однак голосування на сесії показало 15 голосів схвалення (прохідний мінімум 14). „Закали” не тільки добре чи слабко поінформовані голосуючі, а й навіть ті, кому нова юрособа може додати, як мінімум, клопоту – радівці й комунальники. далі

Із сесії селищної ради

А свято виборів наближається

Начебто у вже звичній атмосфері – напруження, недовіри до пропонованого на голосування, безкінечних голосних дискусій, пройшла й чергова сесія селищної ради, „Господи, яка вже там” за ліком – 32-а від 25-ого і 30-ого травня, проте й певні відмінності спостерігаються. Чим ближче до виборів у нову раду ОТГ, тим відчутніше у депкорпусі те напруження і тим гучніші дискусії, тим зацікавленіше вивчення питань – візитівка нинішньої ради. І все частіше й натхненніше наші обранці дискутують про дороги, воду, сміття і таке передвиборче інше, а потім осмикують один одного репліками: годі вже, не піартеся!

далі

Із сесії селищної ради

ТРЕТЯ. Наприкінці ніби істерична

Ну що, запитаєте, можна б ще утнуть на офіційному зібранні самоврядного органу за 18 хвилин часу його проведення, з яких хвилин зо 5 – то двічі виконання Гімну? Саме стільки цього разу тривала 31-а позачергова сесія селищної ради від 28 квітня, вона ж – третя історична із циклу відведених на ухвалення рішень щодо утворення Варвинської об`єднаної громади.

Але ж ні! Підвівши риску в урочистій частині сесії оплесками, і цього разу – не вельми гучними, та дещо обговоривши перспективи майбутніх бюджету ОТГ і виборів до неї, наші засідателі знову скочили на обкатаного піар-коника. Заходилися вкотре переконувати очільницю громади… – що, подумаєте, інтенсивніше подавати воду у спраглий водогін чи приступати вже таки до його „шотовеликого” ремонту, чи до цьогорічних латок на вулиці, чи, може, зайнятись ще чимось нагальним і насущним, але ж таки ні… Наполегливо і переконливо просили не прикрашати до травневих свят центр нашого європейського містечка шанованою у толерантній Європі символікою – прапорцями кольорів веселки!

далі

Із громадських слухань і сесії селищної ради

Друга історична.
Присмачена суперечками і борошном

Як там кажуть у Одесі, таки да… У селищі довго „запрягали” з об`єднанням – і хочеться вихопити бюджет – той, що „кошти на місця”, і колеться – зненацька раптом нові вибори, й повивчати б ще таке важливе питання. Однак наразі вже так сталося, що зі створенням Варвинської ОТГ (Варва, Леляки, Калиновиця) навіть не швидко поїхали, а просто таки стрімголов шугнули. Чи рішення про створення своїх об`єднань у окремих селах району „простимулювали” до того, чи інформація з авторитетних вуст, що восени держава доєднає всіх, хто вичікує, але вже без фінансового заохочення на розвиток громади? Схоже, і те, й інше, а може, ще якісь міркування, відтак варвинські активісти пішли „ва-банк”. далі

У територіальних громадах

І куди ж ви, рєбята,

у важких обладунках та й на лід?..

Люблю я нашу селищну мерію. Але, можливо, і дивною любов`ю. Отак ідеш щоразу на чергові і позачергові зібрання із важким серцем – до всезагальної вакханалії в державі – ще й на додачу місцева законотворчість, а вже вискакуєш із мерської зали за кілька годин, ніби опісля сеансу терапії (коли шоко-, а коли й сміхо-…) – у повному забутті особистих негараздів. Тож у цьому плані нинішня каденція ще жодного разу не розчарувала…

Із цікавинок 29-ої сесії, чергової, від 6 квітня, – повідомлення депутатів-активістів на теми: як ми за садки з районом судилися і наразі …програли; або ось таке: як ми вивчали на предмет законності рішення про виділення земельної ділянки колезі – депутату-земельнику. А також голосували за власні „абонементи” у майбутнє скликання (вибори ж – на носі) – спроба пролобіювати ремонт даху одного з будинків, чергове перезатвердження переліку вулиць на цьогорічний „латково-щебеневий” ремонт. І т.д.

До речі, у численному т.д.: питання із циклу „ізнов за рибу гроші” – сумнозвісні гаражі по Садовій. На попередніх сесіях, ніби „на слабо”, депутати, серед яких є й претенденти на ті гаражі, взяли та й проголосували виставити земельку – „яблуко розбрату”, на торги. А нині отямилися, знову завели мову: так депутат, як і будь-який смертний, теж має право взяти безкоштовно… далі

ВОДОГІН Є, А ПРОБЛЕМА З ВОДОЮ ЗАЛИШИЛАСЯ

Сходка в Калиновиці була велелюдною – актовий зал сільської ради майже був повним. На черговий сход зібралися небайдужі сільчани, аби підсумувати зроблене за пройдений рік, проаналізувати стан справ та окреслити плани. Він відбувся за участі голів райдержадміністрації і райради Любові Долі і Петра Бакуменка, заступника голови райради Віталія Хажанця, представника «Дружби-Нової» Анатолія Борсука, керівника бюро правової допомоги Юлії Коваленко.

Розпочався сход, як і годиться, зі звіту голови громади Станіслава Булаєва. До складу Калиновицької сільської ради входить чотири населені пункти – Калиновиця, Булавівщина, Сіряківщина та Григорівщина. На жаль, ситуація в країні складається так, що села вимирають. На сьогоднішній день в Сіряківщині взагалі ніхто не проживає, в Булавівщині живуть четверо людей, а в Григорівщині – 29. Разом по всіх населених пунктах налічується 323 жителі. Працездатного населення -179 чоловік, пенсійного віку – 103, дітей шкільного віку – 22, дошкільного – 18. Померло в 2016 році 15 сільчан, а народилося лише 5 малюків. Село старіє, молодь залишає його в пошуках роботи, кращого життя. далі

У територіальних громадах

„А де ж це наші депутати, яких ми

делегували у раду?..”

Хоч схід Варви і скликався на неробочий суботній день, і навіть опісля базару, широко анонсувався у місцевих ЗМІ, однак явку на наш „восьмитисячник” показав, даруйте за тавтологію, теж показову – півсотні присутніх у залі. Причому добру частину „забезпечила” селищна рада із числа своїх службовців і працівників КП, інша частина – звиклі до дисципліни службовці районного рівня, і лише одиниці – мешканці селища, що прийшли не „з обов`язку служби”. Депутатів селища у залі теж, здається, можна було злічити на пальцях однієї руки.

Щодо байдужості людей до таких заходів у селах і селищі – думки існують різні. Хтось говорить: а толку з того, інший мовчить, доки „хата скраю”. А один з колишніх очільників сільського самоврядування щодо низької активності своїх „прихожан” взагалі жартував так: значить, рада працює… далі